Чеков Юрій Петрович

український актор

Юрій Петрович Че́ков (нар. 29 вересня 1970, Старий Яричів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область) — український актор, Заслужений діяч мистецтв України (2013), помічник художнього керівника НАУД театру ім. М. Заньковецької.

Юрій Чеков
Ім'я при народженні Юрій Петрович Чеков
Народився 29 вересня 1970 р.
с. Старий Яричів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв України

Життєпис ред.

1994—1998 — Юрій Чеков вступив на акторське відділення вокального факультету Львівського вищого державного музичного інституту ім. Миколи Лисенка (курс Богдана Козака) та Львівське державне культурно-освітнє училище (режисерський факультет). Від 1996 р. він очолив самодіяльний народний театр у м. Кам'янці-Бузькій, де організовує і режисирує свята і ставить вистави: «Мина Мазайло» і «Народний Малахій» М. Куліша, «Гайдамаки», «Посланіє», «Євангеліє від Тараса» за Т. Шевченком (власна інтерпретація), «Візит літньої пані» Ф. Дюрренматта, «Безсмертний дотик до душі» Л. Костенко, «Сни Марії, жінки з Магдали» Н. Давидовської, «Марія» (інсценівка роману М. Слабошпицького «Марія Башкирцева»), «Нестрашний суд» В. Герасимчука.

2002—2004 рр. — помічник режисера у НАУД театрі ім. М. Заньковецької, від 2004 р. — помічник художнього керівника театру. Від 2004 р. викладає акторську майстерність на кафедрі театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка. Як актор НАУД театру ім. М. Заньковецької Юрій Чеков дебютував у 2008 р. у ролі Іонича («Іонич», А. Чехов; режисер Алла Бабенко). Вистава отримала Гран-прі фестивалю «Чеховські сезони у Ялті» у 2008 р.

Ролі в театрі ред.

  • Урядовець («Державна зрада» Рей Лапіка), 2003 р.
  • Городянин, Судовий виконавець, Репортер («Візит літньої пані» Фрідріх Дюрренматт), 2005 р.
  • Корчмар («Сава Чалий» Іван Карпенко-Карий), 2006 р.
  • Никодим, Законовчитель («Ісус, син Бога живого» Василь Босович), 2008 р.
  • Іонич («Іонич» Антон Чехов), 2008 р.
  • Жорж Піту («Сміх лангусти» Джеральд Даррелл), 2009 р.
  • Орлов («Розповідь незнайомого» Антон Чехов), 2009 р.
  • Клаус Гірдінг («Завчасна паморозь» Райнер Марія Рільке), 2009 р.
  • Михаїл Полознев («Моє життя» Антон Чехов), 2010 р.
  • Олег Жданович («Або-або» за листами та спогадами Олени Теліги), 2010 р.
  • Вурм («Підступність і кохання» Фрідріх Шиллер), 2010 р.
  • Друг сім'ї («Сповідь» Антон Чехов), 2011 р.
  • Яків Григорович Проценко («Блакитна троянда» Леся Українка), 2011 р.
  • Креон («Антігона» Жан Ануй), 2012 р.
  • Автор («Вогні» Антон Чехов), 2012 р.
  • Риста Тодорович, Пера Каленич («Пані Міністрова» Браніслав Нушич), 2013 р.
  • Лопахін («Вишневий сад» Антон Чехов), 2013 р.

Посилання ред.