Че́кко д'Аско́лі Франче́ско де́льї Ста́білі (італ. Cecco d'Ascoli Francesco degli Stabili; 1257, Асколі-Пічено — 1327, Флоренція) — італійський астроном, астролог, математик, філософ і поет.

Чекко д'Асколі
Cecco Ascoli.jpg
Ім'я при народженні італ. Francesco Stabili di Simeone
Народився 1269[1][2][…]
Анкарано, Провінція Терамо, Абруццо, Італія[1]
Помер 16 вересня 1327[1] або 1327[4]
Флоренція, Італія[5]
·спалення
Діяльність поет, лікар, астролог, астроном, письменник
Галузь астрономія, астрологія і філософія
Заклад Болонський університет
Відомі учні Данте Аліґ'єрі

CMNS: Чекко д'Асколі у Вікісховищі
Статуя Чекко д'Асколі на Пьяцца Маттеотті, Асколі-Пічено

БіографіяРедагувати

Народився поблизу Асколі-Пічено, ім'я при народженні — Francesco Stabili. Про його дитинство та юність достовірних відомостей немає, крім того, що він присвятив себе вивченню математики та астрології. 1322 року (за іншими даними — 1324) став професором астрології в Болонському університеті[6]. Опублікував коментар до астрономічного трактату Tractatus de sphaera Іоанна Сакробоско.

1324 року вперше став перед судом інквізиції за звинуваченням у брехні, був засуджений до покаяння, штрафу, позбавлений права викладати і повинен був залишити Болонью до 14 грудня 1324 року. 1326 року він приїхав до Флоренції і служив астрологом та лікарем при дворі герцога Карла Калабрійського.

У липні 1327 року Чекко д'Асколі знову постав перед судом інківізиції, йому було пред'явлено звинувачення за такими пунктами:

  • 1) стверджував, що ми можемо, при певному розташуванні зірок, робити незвичайні речі, і він вірить в існування злих духів у вищих сферах, яких за допомогою заклинань можна змусити, за відомого розташування зірок, творити чудеса;
  • 2) у його трактаті йшлося про непереборний вплив небесних тіл і про те, що Христос зійшов на землю не лише з волі Божої, а й унаслідок астрономічного порядку речей, що він жив і мандрував із учнями, підкоряючись своєму гороскопу, який визначив і смерть, якою він помер.
  • 3) вважав, що Антихрист, згідно з вказівками планет, з'явиться у вигляді багатого і могутнього володаря.

В результаті цього процесу був засуджений до страти і спалений на багатті у Флоренції 26 вересня 1327[7]. Це один із перших учених, страчених за вироком суду інквізиції.

Чекко д'Асколі — дидактична поема «L'Acerba», написана шестирядковими строфами (видозміною терцетів) являє собою рід енциклопедії середньовічних знань, в якій викладаються відомості з астрономії, метеорології, антропології, йдеться про добродіїв і пороків (у зв'язку з небесними явищами), про кохання (відповідно до теорії Гвідо Гвінічеллі), про тварин (з моральним тлумаченням їх властивостей, як у бестіаріях), також різноманітні відомості з природної історії та психології.

На його честь названий кратер на Місяці.

ПублікаціїРедагувати

 
Acerba, 1484
  • De principiis astrologiae
  • Tractatus in sphaerae
  • De eccentricis et epicyclis
  • Prelectiones ordinarie astrologie habite Bonomie
  • Acerba etas

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1977.
  • Bariola, «С. d'Ascoli» (Флоренція, 1879);
  • Carducci, «Studi letto r arii»;
  • Frizzi, «Saggio di studi s opra C. d'A. e l'Acerba» (Флоренція, 1879);
  • Scheffer-Boichorst, «Aus Daniels Verbannung» (Страсбург, 1882).

ПосиланняРедагувати