Чеглаківське сільське поселення
населений пункт у Росії
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 17 жовтня 2022.
| Чеглаківське сільське поселення | |
|---|---|
| Країна |  Росія
|
| Регіон | Кіровська область |
| Район | Нагорський район |
| Центр | присілок Чеглаки |
| Голова | Леушина Світлана Анатоліївна |
| Дата утворення | 7 грудня 2004 року |
| Основні дані | |
| Площа: | 1950,65 км² |
| Населення | 955 осіб (2017) |
| Густота населення | 0,49 осіб/км² |
| Населені пункти | 34 сільських нп |
| Телефонний код | |
| Поштові індекси | |
| Часовий пояс | MSK (UTC+4) |
| ЗКАТО | 33625432 |
| Сайт | |
| |
Чегла́ківське сільське поселення (рос. Чеглаковское сельское поселение) — адміністративна одиниця у складі Нагорського району Кіровської області Росії. Адміністративний центр поселення — присілок Чеглаки.
Історія ред.
Станом на 2002 рік на території сучасного поселення існували такі адміністративні одиниці[1]:
- Заєвський сільський округ (село Заєво, селище Новостройка, присілки Гоглі, Гурінці, Двоєглазовці, Коберці, Лазаренки, Сирчини)
- Кошулінський сільського округу (присілки Кошуліно, Мізонінці, Мікшата, Москвята, Шестепери)
- Нагорський сільський округ (селище, Симоновка, присілки Волчата, Киші, Лихе, Мішковці, Носкови, Плетні, Плетні, Слобода, Труфакінці, Чеглаки, Чекмарі, Шулаки, Шуплеці)
- Ніколаєвський сільський округ (село Ніколаєво, присілки Аникинці, Вагулі, Гасніки, Лижана, Мальгінці, Рибаки, Семінці)
- Шевирталовський сільський округ (присілки Драчки, Зимята, Сосновка, Шевирталово)
Поселення було утворене згідно із законом Кіровської області від 7 грудня 2004 року № 284-ЗО у рамках муніципальної реформи шляхом об'єднання Кошулінського, Нагорського, Ніколаєвського та Шевирталовського сільських округів[2]. 2009 року до складу поселення було приєднано Заєвське сільське поселення[3].
Населення ред.
Населення поселення становить 955 осіб (2017[4]; 1002 у 2016[5], 1033 у 2015[6], 1068 у 2014[7], 1098 у 2013[8], 1153 у 2012[9], 1242 у 2010[10], 1986 у 2002[11]).
Склад ред.
До складу поселення входять 34 населених пункти:
| Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|
| Аникінці, присілок | 30 | 19 |
| Вагулі, присілок | 6 | 0 |
| Волчата, присілок | 11 | 0 |
| Гасніки, присілок | 1 | 1 |
| Гоглі, присілок | 94 | 58 |
| Гурінці, присілок | 0 | - |
| Двоєглазовці, присілок | 13 | 7 |
| Драчки, присілок | 3 | 0 |
| Заєво, село | 322 | 254 |
| Зимята, присілок | 0 | - |
| Киші, присілок | 23 | 6 |
| Коберці, присілок | 2 | 0 |
| Кошуліно, присілок | 151 | 98 |
| Лазаренки, присілок | 0 | 0 |
| Лижана, присілок | 5 | 4 |
| Лихе, присілок | 3 | - |
| Малигінці, присілок | 35 | 13 |
| Мізонінці, присілок | 0 | 0 |
| Мікшата, присілок | 8 | 0 |
| Мішковці, присілок | 0 | - |
| Москвята, присілок | 17 | 13 |
| Ніколаєво, село | 141 | 56 |
| Новостройка, селище | 127 | 94 |
| Носкови, присілок | 7 | 1 |
| Плетні, присілок | 19 | 20 |
| Плетні, присілок | 0 | - |
| Рибаки, присілок | 10 | 1 |
| Семінці, присілок | 11 | 2 |
| Симоновка, селище | 178 | 0 |
| Сирчини, присілок | 7 | 2 |
| Слобода, присілок | 69 | 18 |
| Сосновка, присілок | 89 | 49 |
| Труфакінці, присілок | 39 | 24 |
| Чеглаки, присілок | 170 | 171 |
| Чекмарі, присілок | 4 | 0 |
| Шевирталово, присілок | 329 | 294 |
| Шестепери, присілок | 34 | 11 |
| Шулаки, присілок | 6 | 1 |
| Шуплеці, присілок | 22 | 25 |
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Згідно із Законом Кіровської області від 7 грудня 2004 року № 284-ЗО. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ http://zakon.scli.ru/ru/legal_texts/legislation_RF/extended/index.php?do4=document&id4=d1a2a963-5cbd-42b1-9fd1-ba7b7dcb00f7[недоступне посилання]
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область - сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- ↑ База данных "Этно-языковой состав населённых пунктов России" — проєкт «Lingvarium» (рос.) [Архівовано з першоджерела 22 липня 2014.]
|
Це незавершена стаття про Кіровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |