Чебаркуль (місто)

Місто в Челябінській області, Росія

Чебаркуль — місто (з 1951) в Росії, Адміністративний центр Чебаркульського району Челябінської області. Розташоване за 78 км на захід від Челябінська.

Чебаркуль
Coat of Arms of Chebarkul (Chelyabinsk oblast).png Flag of Chebarkul (Chelaybinsk oblast).png
Герб Прапор
Город Чебаркуль с высоты птичьего полета.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Муніципальний район Чебаркульський міський округ
Код ЗКАТУ: 75458000000
Код ЗКТМО: 75758000001
Основні дані
Час заснування 1736
Населення 40 892
Площа 71,13 км²
Поштовий індекс 456730
Телефонний код +7 35168
Географічні координати: 54°58′40″ пн. ш. 60°22′12″ сх. д. / 54.97777777780577679° пн. ш. 60.37000000002777256° сх. д. / 54.97777777780577679; 60.37000000002777256Координати: 54°58′40″ пн. ш. 60°22′12″ сх. д. / 54.97777777780577679° пн. ш. 60.37000000002777256° сх. д. / 54.97777777780577679; 60.37000000002777256
Влада
Веб-сторінка chebarcul.ru
Голова адміністрації Андрій Орлов
Мапа
Чебаркуль (Росія)
Чебаркуль
Чебаркуль


CMNS: Чебаркуль у Вікісховищі

Місто розташоване на Південному Уралі, на східному схилі Ільменського хребту, на березі озера Чебаркуль. Назви міста та озера походять з тюркської мови та означають — «Красиве, Строкате озеро»[1].

ІсторіяРедагувати

Засноване в 1736 році як військове поселення-фортеця на кордоні російських та башкирських земель. Чебаркульська фортеця захищала південно-східні кордони Росії і була транзитним пунктом при доставці продовольства козацьким військам Південного Уралу; пізніше стала крупною козацькою станицею.

Фортецю було засновано за згодою башкирського тархана Таймаса Шаімова, власника землі на якій планувалося будівництво[2].[3][4] В нагороду за це Шаім отримав шаблю, а башкири були звільнені від оподаткування.[4] Перший варіант фортеці було побудовано не за типовим зразком, як практично всі новозбудовані укріплення того часу, а мав тип форпосту, в якому всі необхідні споруди та гарнізон перебували всередині стін[5].

У 1774 році Чебаркульська фортеця стає форпостом для військ повсталих селян під проводом Пугачова, які в укріпленні готуються до взяття Челябінська. Але штурм пройшов невдало та «пугачовці» вирішили відступити назад до Чебаркульської фортеці. Дізнавшись про те, що «пугачовці» були розбиті урядовими військами, чебаркульці не сподівалися на повернення загону Пугачова. Але повстанці повернулися і напали на фортецю рано вранці. Фортецю було спалено, а на її відновлення знадобилося не менше двох років.[6]

Під час Другої світової війни до Чебаркуля було евакуйовано завод з міста Електросталь. У найкоротші терміни, ще під час зведення корпусів, завод видав першу продукцію на новому місці. З 1993 року завод став називатися ВАТ «Уральська кузня». Одна з найближчих до заводу вулиць досі носить назву Електростальська.

КліматРедагувати

  • Середньорічна температура повітря — 2,7 ° C
  • Відносна вологість повітря — 67,3 %
  • Середня швидкість вітру — 4,0 м/с
Клімат {{{Місто_род}}}
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −13,6 −13,2 −7,6 3,2 13,0 18,8 19,9 17,3 11,1 3,0 −7,2 −12,9 2,7
Джерело: NASA. База даних RETScreen<Для перегляду кліматичних даних необхідно встановити програмні засоби RETScreen, увійти в RETScreen та відкрити базу кліматичних даних-->

ЕкономікаРедагувати

 
Герб (1974)

Містоутворюючим підприємством є ВАТ «Уральська кузня». Підприємство випускає 77 % від усього обсягу промислової продукції в місті Чебаркуль[7].

Діють також й інші підприємства:

  • Чебаркульський крановий завод
  • «Чебаркульский завод» «Союзтеплострой» (ЗАТ «ЧЗС»)
  • Шлакоблочний завод (ТОВ «Уралстройиндустрия»)
  • Чебаркульска швейна фабрика (ВАТ «Пеплос»)
  • ТО «Чебаркульський фанерно-плитний комбінат»
  • Чебаркульське лісове господарство
  • ВАТ «Чебаркульський хліб»
  • ВАТ"Чебаркульський молочний завод"
  • ВАТ «Чебаркульська фабрика кондитерських виробів»
  • ТОВ «Чебаркульський рибозавод»
  • ТОВ «Чебаркульський птах»
  • районний вузол зв'язку
  • друкарня
  • редакція газети «Южноуралец»

Підприємствами обробної промисловості за 2009 рік відвантажено продукції власного виробництва на 5,6 млрд руб.

У 1990-і роки в Чебаркулі була розташована навчальна дивізія міністерства оборони РФ. Поруч з містом розташовано Чебаркульський військовий полігон, де проходили ряд міжнародних навчань, у тому числі «Центр 2011» і « Рубіж 2012».[8]

Поблизу міста, біля озера Чебаркуль, — курортна місцевість. Чистота та сухість повітря сприятливі для кліматотерапії хворих на туберкульоз. Тут розташовуються санаторії, будинки відпочинку. За 6 км від міста розташовано кліматичний та грязьовий курорт Кісегач та кліматична курортна місцевість Ялинове.

Освіта та культураРедагувати

  • Чебаркульський професійний технікум.
  • Чебаркульський краєзнавчий музей.
  • Міський Центр Дозвілля ім. Горького
  • Кінотеатр «Хвиля».
  • Центр дитячої творчості.
  • Дитяча школа мистецтв.
  • Виставковий зал «Колорит».
  • Будинок офіцерів.

Пам'яткиРедагувати

 
Пам'ятник воїну-визволителю в Сквері Перемоги
  • На території міста розташовано ряд пам'ятників та монументів, у тому числі бюст героя Радянського Союзу О. І. Каширіна біля міської школи № 4.
  • «Алея Героїв». 16 бюстів Героїв Радянського Союзу 417-ї Сиваської Червонопрапорної, ордена Суворова стрілецької дивізії. Закінчується Алея пам'ятником О. І. Каширіну та М. Я. Дзігунському.
  • Сквер перемоги.
  • Комсомольська площа (раніше площа Будівельників). На площі розташована гранітна стела
  • Площа ім. Леніна.

РелігіяРедагувати

  • Церква Спаса Преображення.
 
Преображенська церква
  • Недільна школа при церкві Спаса Преображення (Дім молитви).
 
Чебаркульська православна недільна школа (Дім молитви)
  • Мечеть «Іхлас».

У 1745 році на березі озера Чебаркуль побудовано Преображенську церква. У 1774 році Чебаркульську фортецю було спалено О.Пугачовим, не вцілів і храм. Але вже у 1776 році церкву Спаса Преображення було відновлено, на той момент в числі прихожан значилися 1312 чоловіків і 1483 жінки[9]. Після революції храм було зруйновано більшовиками та відновлено в сучасному вигляді лише у 2007 році.

ТранспортРедагувати

 
Залізничний вокзал

Місто стоїть на залізничній магістралі Москва — Челябінськ, в межах міста розташовані залізничні станції: Чебаркуль, Місяш, Кісегач та платформа Каширінська. Пасажирські поїзди відправляються до Уфи, Нового Уренгою, Воронежу, Новосибірську, Москви, Челябінська, Самари, Нижньовартовська, Владивостока, Пензи. Зупиняється приміський залізничний експрес «Челябінськ — Міас». Електропоїзди до Челябінська, Міаса, Златоуста, Кропачово.

Південніше міста проходить автомагістраль «Урал» (Самара — Уфа — Челябінськ). Автобусним сполученням місто пов'язане з Челябінськом, Єкатеринбургом, Златоустом, Міасом, Кісегачем, Уйським, Кідишем, Магнітогорськом, Южноуральськом, Троїцьким, Варламово. Автостанція розташована поруч з вокзалом.

ЗМІРедагувати

  • «Южноуралец» — інформаційно-аналітична газета, єдина (районна), поширюється в роздріб і за передплатою. Видається з 1931
  • «Уральская кузня» — телекомпанія металургійного заводу, віщає через власну кабельну мережу на каналі ТНТ (місцеві новини та програми). Перше кабельне телебачення міста.
  • «ТВ-КОМ»  — приватна телекомпанія з власною кабельної та інтернет-мережею.

СпортРедагувати

 
Льодовий палац «Уральська Зірка» ім. В.Харламова в Чебаркулі

Основним видом спорту в місті є хокей. У місті базується хокейний клуб «Зірка», який виступає останнім часом в чемпіонаті Челябінської області з хокею з шайбою. Починаючи з 2009 року в місті проходить великий щорічний передсезонний турнір клубів молодіжної хокейної ліги (МХЛ) пам'яті хокеїста Дениса Ляпіна, вихованця місцевої школи хокею.[10] Так само в місті діє дитяча хокейна спортивна школа «Молот», дитячі секції з волейболу, вільної боротьби та лижних перегонів.

Спортивні об'єктиРедагувати

  • Стадіон «Металург» (легкоатлетичний комплекс).
  • Льодовий палац «Уральська Зірка» ім. В.Харламова.
  • Басейн «Олімпія».
  • Спортивний зал муніципального управління фізкультури та спорту (МУ ФІС).
  • Лижна база Чебаркульського міського округу.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Официальный портал города Чебаркуля
  2. Таймас Шаимов в энциклопедии Башкортостан[недоступне посилання з травня 2019]
  3. Витевский Н. В., И. И. Неплюев и Оренбургский край в прежнем его составе до 1758 года. — Казань, 1889. — С.134. Архів оригіналу за 23 липень 2012. Процитовано 26 листопад 2014. 
  4. а б В. А. Весновский. Карманный справочник «Весь Челябинск и его окрестности» — Челябинск: Тип. Л. Б. Бреслиной. 1909. −138 с. Архів оригіналу за 24 квітень 2011. Процитовано 26 листопад 2014. 
  5. Чебаркульская, Миасская и Челябинская крепости. Архів оригіналу за 1 березень 2015. Процитовано 26 листопад 2014. 
  6. ПОЗДЕЕВ, В. В. Чебаркуль, город: 270 лет со дня основания/В. В. Поздеев // Календарь знаменательных и памятных дат/ сост.: И. Н. Пережогина, Е. В. Кузнецова, Л. А. Величкина. — Челябинск, 2005. — С. 100—107.
  7. Официальный сайт ОАО «Мечел». Архів оригіналу за 30 жовтень 2012. Процитовано 26 листопад 2014. 
  8. На полигоне Чебаркуль стартовал танковый биатлон
  9. История Чебаркуля
  10. Расписание турнира памяти Дениса Ляпина. Архів оригіналу за 10 серпень 2014. Процитовано 26 листопад 2014. 

ПосиланняРедагувати