Вікіпедія

Чарльз Ґ. Фінні

Чарльз Ґ(рандісон) Фінні (1 грудня 1905, м. Седалія, штат Міссурі, США — 16 квітня 1984, м. Піма (англ. Pima), округ Ґрем штату Аризона, США) — американський журналіст, редактор новин та письменник-фантаст, правнук євангеліста Чарльза Ґрандісона Фінні[en], на честь якого і був названий батьками. Відомий переважно своїми творами у жанрі фентезі та фантастики жахів. Його перший роман і найвідоміший твір «Цирк доктора Лао[en]» ((англ.), 1935) справив великий вплив на інших письменників і був екранізований у 1964 році. Його твори публікувалися в престижних журналах, таких як The New Yorker і Harper's та отримав одну з Національних книжкових премій «Inaugural National Book Awards» в номінації найоригінальніша книга 1935 року. [4] [5]

Чарльз Ґ. Фінні
Народився 1 грудня 1905(1905-12-01)[1][2][…]
Сіделья, Міссурі, США
Помер 16 квітня 1984(1984-04-16)[1][2][…] (78 років)
Піма, Ґрем, Аризона, США
Країна  США
Діяльність журналіст, письменник, прозаїк-романіст
Нагороди

Життєпис ред.

Фінні народився в Седалія, штат Міссурі. Навчався в університеті Міссурі. У 1920-х роках він жив у Китаї, де служив у Тяньцзіні з 1927 по 1929 рік [6] у складі роти Е у 15-му піхотному полку армії США 15-му піхотному полку армії США[en] армії Сполучених Штатів.[7][8]

Після військової служби він повернувся до Сполучених Штатів і працював редактором Arizona Daily Star «Аризона Дейлі Стар[en]» у Тусоні, штат Аризона, з 1930 по 1970 рік [8]

У своїх спогадах він зазначає, що саме Тяньцзіні протягом 1929 року було задумано роман, який зробить його дуже популярним: Цирк доктора Лао[9], за який він отримав Національну книжкову премію в 1935 році.

Деякі документи Фінні, листування та фотографії, зібрані в спеціальних колекціях Головної бібліотеки Університету Аризони, номер колекції: AZ 024, Документи Чарльза Ґ. Фінні, 1959-1966. Архів містить надруковані рукописи «Проповідь у Каса Гранде», «Ізабель Незбагненна», «Вбивство пір’ям», «Нічний плазун», «Приватний принц», «Анабазис у мінорній тональності», «Руки старого Китаю», і «Закуті привиди».

Вплив на інших авторів ред.

Твори Фінні, особливо Цирк доктора Лао, мали помітний вплив на багатьох знаменитих авторів фентезі та фантастики жахів. Зокрема Рей Бредбері захоплювався романом і включив його до антології «Цирк доктора Лао та інші неймовірні історії» The Circus of Dr. Lao and Other Improbable Stories[en]; у романі самого Бредбері «Щось лихе насувається[en]» (англ. «Something Wicked This Way Comes») дія сюжету відбувається в обставинах надприродного цирку.

Інші автори також заявляли про своє захоплення Фінні та писали твори, присвячені його персонажам, стилю чи ситуаціям, як-от у «Від справедливого до середнього» (англ. «The Fair to Middling»; 1959) Артура Колдера-Маршалла[en], у романі «Сліпі голоси» (англ. «Blind Voices»; 1978) Тома Рімі,[10] у вдало екранізованому романі «Останній єдиноріг» (англ. «The Last Unicorn»; 1968) Пітера С. Біґла [11] чи у книзі «Часове місто» (англ. «Chronic City, 2009) Джонатана Летема відчувається істотний вплив книг Фінні.[12]

Екранізації ред.

«Цирк доктора Лао» був екранізований у 1964 році під назвою «7 облич доктора Лао»[13] (оригінальна англійська назва — «Сім облич доктора Лао[en]»).[14] Режисером виступив Джордж Пел, сценаристом був Чарльз Б'юмонт[en], а головну роль виконав Тоні Рендолл[en]. Фільм був номінований на «Оскар» за найкращі спецефекти в 1964 році, а його гример (Вільям Дж. Таттл[en]) отримав почесного «Оскара» за роботу над цим фільмом.

Вибрані твори ред.

Книги ред.

Твори короткої форми ред.

  • «Прокляття Айови» (англ. «The Iowan's Curse»), Гарперс меґезін, липень 1958 [15]
  • «Життя і смерть західного гладіатора» (англ. «The Life and Death of a Western Gladiator»), Harper's Magazine, жовтень 1958 [15]
  • «Гілашріки» (англ. «The Gilashrikes»), Мегезін Фентезі & Сайнс фікшн, жовтень 1959 р.
  • «Нічний плазун» (або «Нічний краулер»; англ. «The Night Crawler»), Нью-Йоркер, 5 грудня 1959 року
  • «Приватний принц» (англ. «Private Prince»), Нью-Йоркер, 24 червня 1961 р
  • «Анабазис у мінорній тональності» (англ. «An Anabasis in Minor Key»), Нью-Йоркер, 26 березня 1960 р
  • «Проповідь у Каса Гранде» (англ. «A Sermon at Casa Grande»), Пойнт-Вест, вересень 1963 р
  • «Ізабель Незбагненна»,» (англ. «Isabelle the Inscrutable»), Гарперс меґезін, 228:1367 (квітень 1964) стор. 51–58
  • «Вбивство з пір'ям» (англ. «Murder with Feathers»), Гарперс меґезін, 232:1391 (квітень 1966) стор. 112–13

П'єси ред.

  • Проект номер шість (1962)

Примітки ред.

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ а б Babelio — 2007.
  4. ↑ "Books and Authors". The New York Times. April 12, 1936 (p. BR12).
  5. ↑ "Lewis is Scornful of Radio Culture: ...". The New York Times. May 12, 1936 (p. 25).
  6. ↑ Charles Finney. The Old China Hands. Doubleday & Company, Inc., 1961 (p. 59).
  7. ↑ FINNEY, Charles: The Old China Hands. Nueva York: Doubleday & Company, Inc., 1961; p.59
  8. ↑ а б UPI obituary. The New York Times. April 19, 1984.
  9. ↑ Título original: The Circus of Dr. Lao.
  10. ↑ FINNEY, Charles G. en Браян Стейблфорд: The A to Z of Fantasy Literature. Scarecrow Press, 2005; p. 150.
  11. ↑ DUNN MACRAE, Cathy: Presenting Young Adult Fantasy Fiction. Twayne Publishers, 1998; p. 324.
  12. ↑ RENAUD, Jeffrey: «Lethem Exits the Unknown with Omega», Comic Book Resources, 18 de julio de 2008. Consultado el 18 de octubre de 2010.
  13. ↑ Título en español y ficha de la película según FilmAffinity.
  14. ↑ Ficha de la película en IMDb.
  15. ↑ а б "Charles G. (Charles Grandison) Finney". Harper's Magazine (harpers.org).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чарльз_Ґ._Фінні&oldid=41246414