Вікіпедія

Чарльз Стюарт Парнелл

ірландський політик
(Перенаправлено з Чарлз Стюарт Парнелл)

Чарльз Стюарт Парнелл (англ. Charles Stewart Parnell; народився 27 червня 1846, Авондале (графство Уіклоу) — 6 жовтня 1891, Брайтон) — ірландський політичний діяч, лідер руху за автономію Ірландії (Home Rule) з 1877 по 1890 роки.

Чарльз Стюарт Парнелл
англ. Charles Stewart Parnell
Народився27 червня 1846(1846-06-27)[1][2][…]
Віклов, Ленстер, Ірландія[d], Сполучене Королівство
Помер6 жовтня 1891(1891-10-06)[1][2][…] (45 років)
Брайтон, Брайтон і Гоув, Східний Сассекс, Велика Британія
ПохованняГласневін
КраїнаІрландія[d]
Діяльністьполітик
Галузьполітика[4]
Alma materКоледж Магдалини
Знання мованглійська[5][4]
ПосадаЧлен 24-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 23-го парламенту Сполученого Королівства[d][6], Член 22-го парламенту Сполученого Королівства[d][6][7], Член 21-го парламенту Сполученого Королівства[d][6][8], Член 22-го парламенту Сполученого Королівства[d][6] і Член 22-го парламенту Сполученого Королівства[d][6][7]
ПартіяIrish Parliamentary Partyd і Home Rule Leagued
БатькоJohn Parnelld[9][10]
МатиDelia Tudor Stewart Parnelld[9][10]
Брати, сестриJohn Howard Parnelld[10], Theodosia Parnelld[10], Anna Catherine Parnelld[10], Fanny Parnelld[10] і Delia Parnelld[11][12]
У шлюбі зKatharine O'Shead[10]
ДітиClare O'Shead[9] і Claude Sophie O'Shead[10]

Життєпис

ред.

Він народився в сім'ї протестантів англійської земельної шляхти. Його дідусь по матері був видатним[13] командиром військово-морського флоту США. Чарльз Стюарт Парнелл закінчив Коледж Магдалини в Кембриджі і став членом парламенту округу Міт в 1875 році. У 1877 році він став головою руху за автономію Ірландії - цю функцію він перейняв від її засновника — Ісаака Буттсі (1813—1879). Він одразу почав використовувати хитрі засоби політичного тиску в парламенті у Палаті громад, щоб привернути увагу до ірландських проблем. Він затягував промови, ускладнюючи роботу парламенту. Його колеги вважали такі кроки неджентельменськими.[14] З 1878 року він агітував серед фермерів, закликаючи їх деморалізовувати землевласників. З 1879 року був головою Ірландської національної ліги Землі. У жовтні 1881 року його заарештували як підбурювача до повстання, але під час затримання у в'язниці в Кілмайнемі бунти у селах посилилися[15], через що прем’єр-міністр Вільям Еварт Гладстон звільнив його у травні 1882 року.

Сам Парнелл мав великий вплив в Палаті громад; в ірландській партії було 86 депутатів, що зробило їх настільки сильними, що в лютому 1886 року це призвело до перемоги над владою консервативного уряду, який виступав проти ірландської автономії. Вона зробила це шляхом голосування разом з ліберальними опозиціонерами.

У березні 1886 року Гладстон погодився запровадити автономію Ірландії. Парнелл підтримав прем'єр-міністра, але після того, як Джозеф Чемберлен пішов з уряду, їхні плани були зруйновані, а консерватори знову сформували уряд, який залишився при владі навіть після смерті Парнелла. У листопаді 1889 року він виграв позов проти The Times, який публікував сфабриковані листи, згідно з якими Парнелл повинен був підтримувати терористів.[15] У 1890 році він був причетний до справи про розлучення, яка набула розголосу. Капітан О'Шей (колишній гусарський офіцер) розлучився зі своєю дружиною Кетрін, яку називали "Кітті". Вона була коханкою Парнелла з 1881 року і матір'ю його трьох дочок. У червні 1891 року він одружився з нею, але справа спричинила моральний скандал, який закінчив його політичну кар’єру. Він не зміг відновити свій авторитет. Помер у своєму будинку після боротьби з сильним ревматизмом.

Одна з найважливіших постатей Ірландії та Великої Британії у ХІХ ст. Вільям Еварт Гладстон описав його як одного з найбільш значущих людей, яких він коли-небудь зустрічав[16]. Майбутній прем'єр-міністр Герберт Генрі Асквіт заявив, що є однією з трьох найбільших постатей того часу. Лорд Річард Халдан вважав, що він був найкращим політиком Палати громад протягом 150 років.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б в г д Hansard 1803–2005
  7. ↑ а б http://assets.parliament.uk/Journals/HCJ_volume_135.pdf
  8. ↑ https://www.britishnewspaperarchive.co.uk/viewer/bl/0001677/18750421/048/0003
  9. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  10. ↑ а б в г д е ж и Kindred Britain
  11. ↑ CHRISTINE M. F. von HAYEK A short biography of the entomologist James Thomson and the dates of publication of the Archives Entomologiques, Arcana Naturae, Monographie des Cicindélides, Musée Scientifique and Physis // Arch. Nat. Hist. — EUP, 1989. — Vol. 16, Iss. 1. — P. 81–99. — ISSN 0260-9541; 1755-6260 — doi:10.3366/ANH.1989.16.1.81
  12. ↑ https://www.gedmartin.net/martinalia-mainmenu-3/263-charles-stewart-parnell-economics-and-politics-of-a-building-trade-entrepreneur
  13. ↑ Alan Palmer, Kto jest kim w polityce. Świat od roku 1860, Wydawnictwo Magnum, Warszawa, 1998, przeł. Wiesław Horabik, Tadeusz Szafrański, s. 311
  14. ↑ Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. - С.419
  15. ↑ а б Alan Palmer, Kto jest kim w polityce. Świat od roku 1860, Wydawnictwo Magnum, Warszawa, 1998, przeł. Wiesław Horabik, Tadeusz Szafrański, s. 312
  16. ↑ Dokładnie, w oryginale, te słowa brzmiały I do not say the ablest man; I say the most remarkable and the most interesting. He was an intellectual phenomenon.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чарльз_Стюарт_Парнелл&oldid=34684154