Чайковський Данило Васильович

Дани́ло Васи́льович Чайко́вський (псевдо: «О. Данський», «Семен Збаразький», «Мармон», «Мурман», «Дядько Данило», * 17 березня 1909, Мишків, Галичина, нині Більче-Золотецька сільська громада, Чортківський район, Тернопільська область — † 3 липня 1972, Ірвінгтон, США) — український журналіст і політичний діяч ОУН(р) під керівництвом Степана Бандери.

Данило Васильович Чайковський
Загальна інформація
Народження 17 березня 1909(1909-03-17)
Мишків, Заліщицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть 3 липня 1972(1972-07-03) (63 роки) або 1972
м. Ірвінгтон, США США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Псевдо «О. Данський», «Семен Збаразький», «Мармон», «Мурман», «Дядько Данило»
Військова служба

Життєпис ред.

Народився в сім'ї священика Василя Чайковського гербу Сас. В юнацькому віці був активний членом Пласту і Союзу української націоналістичної молоді. З 1929 року — член ОУН. В'язень польських тюрем.

З 8 серпня 1942 утримувався у німецькому концтаборі Аушвіц.

На еміграції в Німеччині (пропагандивний референт проводу Закордонних частин ОУН, редактор «Української трибуни»), з 1948 року у Франції — редактор газети «Українець-Час» (1948—1955), згодом знову в Німеччині, редактор «Шляху перемоги» у Мюнхені, з 1967 року в США, де працював у редакції українського щоденника «Америка».

Обраний Головою Головної Ради П'ятою Конференцією Закордонних частин ОУН (1955—1968).

Тлінні останки Чайковського спочивають на українському цвинтарі в Саут-Баунд-Брук.

Творчість ред.

Автор в'язничних переживань «Хочу жити!: образки з німецьких концентраційних таборів» (1946), збірки новел «Наші дні», оповідань для дітей. 1958 року видав книжку «Крути» про героїчний чин молоді, яка зложила свої голови в бою проти більшовицького навалу, рятуючи честь українського народу. 1965 року вийшла з-під його редакції книга «Московські вбивці Бандери перед судом».

Вшанування ред.

У 2009 році в с. Мишків Заліщицького району відкрито його музей.

Література ред.

Посилання ред.