Цокання
Цокання[1][2] (або чокання[3][4]) — застільний ритуал, при якому в ході спільного розпивання спиртного учасники стукають своїми келихами або чарками об келихи чи чарки інших учасників з метою висловлення вітання або привітання[5].
Версії походження ред.
Походження традиції точно невідоме[6]. Одне з пояснень полягає в тому, що розплескування напою та його потрапляння в склянку сусіда було демонстрацією відсутності отрути (у середньовічній Франції, цокнувшись, люди обмінювалися келихами[7]), інше виводить звичай з повір'я, що звуки посудин, що стикаються, виганяють з алкоголю «злих духів»[8].
Раціональне пояснення звичаю зводиться до того що, що пиття вина природно задіює чотири з п'яти почуттів: зір, дотик, смак, нюх . Для гармонії залишається додати останнє почуття — слух[9].
Етикет ред.
Чокання — стандарт поведінки в російській культурі[7], але ставлення до нього в інших європейських культурах може бути обережним[7]: по-перше, у великих групах чокання утруднено, по-друге, удари по келихах можуть їх пошкодити. Тому англомовні посібники з етикету рекомендують спочатку простежити за господарем (який може берегти свій кришталь і не цокатися), а потім діяти так, як діє господар[8]. У будь-якому випадку цокатися рекомендують акуратно[10][8].
У японському гулянні цокатися не прийнято[11].
Примітки ред.
- ↑ [1]Цокати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Цокати // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ [2]Чокання // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.: Оплески, чокання чарок, вигуки «гірко!» ... (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 202).
- ↑ Чокатися // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.: Цокатися келихом, чаркою.
- ↑ чокаться // Словарь Ушакова
- ↑ John Bridges, Bryan Curtis. Toasts & Tributes. Thomas Nelson Inc, 2012. С. 18.(англ.)
- ↑ а б в Традиция чокаться бокалами (рюмками) // Алкофан. Алкогольные напитки и культура пития. Litres, 2018. С. 54.
- ↑ а б в Clinking Glasses // Sandra Boswell. Protocol Matters: Cultivating Social Graces in Christian Homes and Schools. Canon Press & Book Service, 2007. С. 143.(англ.)
- ↑ Anderson, Charles. the Exchange. // Reference Quarterly Т. 24. (1984): 139—141.(англ.)
- ↑ John Bridges, Bryan Curtis. Toasts & Tributes. Thomas Nelson Inc, 2012. С. 19.(англ.)
- ↑ А. Н. Мещеряков Книга японских символов М., 2003. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
Література ред.
- Clinking Glasses // Sandra Boswell. Protocol Matters: Cultivating Social Graces в Christian Homes and Schools. Canon Press & Book Service, 2007. С. 143.(англ.)
- Традиція цокатися келихами (чарками) // Алкофан. Алкогольні напої та культура пиття. Litres, 2018. С. 54.
- https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/863996ce-74fc-4ee0-bfb0-6be76ae75126/content