Цис Василь Трохимович

Цис Василь Трохимович (15 січня 1904(19040115) — †12.06.1977)  — радянський піхотинець, брав участь у Другій світовій війні. Герой Радянського Союзу(1944).

Цис Василь Трохимович
CisGSS 001.jpg
Народження 15 січня 1904(1904-01-15)
с.Хоружівка Сумської області
Смерть 12 червня 1977(1977-06-12) (73 роки)
м. Комсомольське Донецької області
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Роки служби 1941–1945
Партія КПРС
Звання Старший сержант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

ЖиттєписРедагувати

Народився 15 січня 1904 в с. Хоружівка в селянській родині. Спочатку закінчив чотирикласну церковноприходську, а в 1921 — семирічну школу.

Після закінчення семирічки вступає на навчання до Гадяцького педагогічного технікуму. Здобувши освіту вчителя, повертається до рідного села, де працює в місцевій школі.

У 1933 отримує направлення на нове місце роботи і переїжджає до с. Новокатеринівка Старобешівського району, Донецької області. Працював вчителем мови і літератури у місцевій школі, згодом її завучем.

Участь у Другій світовій війніРедагувати

Коли почалася війна студент-заочник Ворошиловградського педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка Василь Трохимович Цис якраз збирався складати державні екзамени, але зробити це не встиг. В серпні 1941 був призваний до лав РСЧА.

Помічник командира взводу 218-го гвардійського стрілецького полку 77-й гвардійської стрілецької дивізії Центрального фронту[1], гвардії старший сержант В. Т. Цис воював також на Степовому і 1 Білоруських фронтах, брав участь у битві за Москву, Сталінградській битві, на Орловсько-Курській дузі. Був двічі тяжко поранений, але після лікування знову повертався в стрій.

15 січня 1944 (в день 40-річного ювілею) Указом Президії Верховної Ради СРСР за участь у форсуванні Дніпра В. Т. Цису присвоєно звання Героя Радянського Союзу[2].

Після битви за Дніпро Василь Трохимович брав участь у звільненні Білорусі, Польщі, де був тяжко поранений. Довго лікувався у госпіталі міста Любертове.

Мирне життяРедагувати

Повернувся до мирної праці інвалідом другої групи, продовжував навчати дітей.

До 1960 працював завучем у своїй школі.

Останні роки жив у м. Комсомольське Донецької області. Помер 12 червня 1977 року . Похований на кладовищі міста Комсомольське.

НагородиРедагувати

 
Музей В. Т. Циса

Герой Радянського Союзу — Медаль «Золота Зірка»

Орден Леніна

За успіхи, досягнуті у навчанні і вихованні дітей, В. Т. Цис був нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову доблесть», і нагрудним знаком «Відмінник народної освіти».

Вшанування пам'ятіРедагувати

 
Могіла В. Т. Циса

В м. Комсомольське та в с. Хоружівка існують вулиці в честь Героя, в Комсомольській ЗОШ I–III ступенів № 5 функціонує меморіальний музей.

ЛітератураРедагувати

  • Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. 3-е изд., перераб. и доп. Харьков, 1983.— С. 494–495. (рос.)
  • Кавалеры Золотой Звезды. Донецк, 1976.— С. 448–449. (рос.)
  • Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск,1984.— С. 561. (рос.)
  • Цис Василь Трохимович // Герої – освітяни і науковці України / Упоряд. О.А. Сай та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Генеза, 2012. – с. 82-86. ISBN 978-966-11-0226-1.

Біографічні статтіРедагувати

ПриміткиРедагувати