Цимлянська ГЕС
Цимлянська гідроелектростанція — ГЕС на річці Дон, Цимлянськ Ростовська область, Росія.
| Цимлянська ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 47°36′21.999996100002″ пн. ш. 42°6′43.999992099999″ сх. д. / 47.60611° пн. ш. 42.11222° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Адмінодиниця | Ростовська область |
| Стан | працює |
| Річка | Дон |
| Початок будівництва | 1949 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1952 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 211,5 МВт |
| Середнє річне виробництво | 676,5 млн кВт·год млн кВт·год |
| Розрахований напір | 17,5—24,5 м м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | поворотнолопастні |
| Кількість та марка турбін | 1 × ПЛ 495-ВБ-660, 2 × ПЛ-30/877-В-660, 1 × ПЛ Andritz, 1 × ПЛ 495-ВБ-225[1] |
| Витрата через турбіни | 2× 268, 2 × 268, 1 × 30,4 м³/сек м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 × СВ 1040/120-68, 1 × СВ 1030/120-68, 1 × ВГС 325/64-24 |
| Потужність гідроагрегатів | 3 × 52,5; 1 × 50; 1 × 4 МВт МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна, водозливна — бетона |
| Висота греблі | 32 м |
| Шлюз | Є |
| Власник | ТзОВ «Лукойл-Екоенерго» |
  Цимлянська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
 Цимлянська ГЕС у Вікісховищі | |
Загальні відомості
ред.Цимлянська ГЕС будувалася в 1949—1952 рр. зусиллями в'язнів ГУЛАГу (Цимлянський ВТТ, у якому містилося до 47000 осіб). Була введена в експлуатацію в липні 1952 року. Є середньонапірною електростанцією руслового типу.
Склад споруд ГЕС:
- земляна гребля висотою 32 м;
- бетонна водозливна гребля;
- будівля ГЕС;
- двонитковий судноплавний шлюз;
- рибопідйомник;
- головна споруда Донського магістрального зрошувального каналу.
Потужність ГЕС — 211,5 МВт, середньорічне виробництво електроенергії — 627,7 млн кВт·год. У будівлі ГЕС розміщені 5 поворотно-лопаткових гідроагрегатів — два гідроагрегати по 52,5 МВт, два гідроагрегати по 50 МВт і гідроагрегат рибопідйомника потужністю 4 МВт. Гідроагрегати працюють при натиску 17,5—24,5 м.
Греблею ГЕС утворено велике Цимлянське водосховище, що використовується в першу чергу в інтересах водного транспорту, іригації й водопостачання. Гребля Цимлянської ГЕС фактично є нижнім ступенем Волго-Донського судноплавного каналу. Греблею ГЕС проходять магістральні залізничний та автодорожній переходи.
У 1999 і 2001 рр. два гідроагрегати були реконструйовані зі збільшенням потужності з первинних 50 МВт до 52,5 МВт. У грудні 2007 року були підбиті підсумки конкурсу на заміну третього гідроагрегата (станційний № 4); відповідно до нього, гідротурбіни поставить ЗАТ «Турбоинжиниринг — Русэлпром», гідрогенератор — ВАТ НВО «ЭЛСИБ». Нове обладнання повинно бути змонтовано до 30 вересня 2009 року[2]. Пізніше планується провести заміну і четвертого гідроагрегату.
Цимлянська ГЕС спроєктована інститутом «Гідропроєкт».
На даний час ГЕС належить дочірній компанії ВАТ «Лукойл» — ТзОВ «Лукойл-Екоенерго»[3].
Див. також
ред.Посилання
ред.- Опис Цимлянської ГЕС (рос.)
- Цимлянська ГЕС (рос.)
Примітки
ред.- ↑ Е. В. Невский Справочник — Гидроэлектростанции России, Москва, 1998 год (рос.)
- ↑ ЮГК ТГК-8 определила победителей конкурса по реконструкции гидроагрегата Цимлянской ГЭС (рос.)
- ↑ ООО «Лукойл-Экоэнерго» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)