ВАТ «Лукойл» — вертикально-інтеґрована приватна нафтова компанія; друга найбільша (перша — Юкос) в Росії нафтова компанія і шоста за величиною приватна нафтова компанія в світі.

Лукойл
Логотип
Зображення
Галузь промисловості нафтовидобування і нафтова промисловість
Дата створення / заснування 25 листопада 1991
Засновник Алекперов Вагіт Юсуфович
Посада керівника організації CEO of Lukoild
Виконавчий директор Алекперов Вагіт Юсуфович[1]
Країна Flag of Russia.svg Росія
Організаційно-правова форма відкрите акціонерне товариство
Сукупні активи 6 864 749 000 000 ₽ (2021)[2]
Власний капітал 4 523 184 000 000 ₽ (2021)[2]
Загальна виручка 9 435 143 000 000 ₽ (2021)[2]
Чистий прибуток 775 513 000 000 ₽ (2021)[2]
Операційний прибуток (EBIT) 978 945 000 000 ₽ (2021)[2]
Власник Алекперов Вагіт Юсуфович і Федун Леонід Арнольдович
Дочірня компанія (організація, установа) Лукойл-Авіа, Тебойл, Лукойл-Болгарія, Лукойл Сербіяd і Лукойл Білорусьd
Є власником Лукойл Сербіяd, Волгоградська ТЕЦ-2, Волзька ТЕЦ-2d, Деловая столица, Каменська ТЕЦd, Петротел Лукойлd і Камишинська ТЕЦd
Розташування штаб-квартири Москва
Біржа MOEX: [1], Лондонська фондова біржа і Франкфуртська фондова біржа
Кількість працівників 101 000 осіб (2019)[3][4]
Продукція нафта, природний газ і нафтопродукти
Офіційний сайт
CMNS: Лукойл у Вікісховищі

Основні види діяльності Компанії — операції з розвідки і видобутку нафти і газу, виробництво і реалізація нафтопродуктів. Лукойл є найбільшою у світі приватною нафтовою компанією за доведеними запасами сирої нафти. Компанія відіграє ключову роль в енергетичному секторі Росії, на її частку припадає понад 20 % видобутку нафти країни.

ІсторіяРедагувати

Компанія працює з 1991. Хронологія діяльності:

Ключові особи: Вагіт Алекперов. Також Леонід Федун, Ігор Лішніц та ін.

ХарактеристикаРедагувати

У перші роки XXI ст. «ЛУКОЙЛ» добував близько 5 млрд м³ газу на рік. У 2009 р. планується збільшити його видобуток до 47 млрд м³ на рік. Практично весь газ буде добуватися в Ямало-Ненецькому автономному окрузі (ЯНАО). Вже в найближчі роки ЛУКОЙЛ планує добувати в ЯНАО близько 4 млн т нафти і 4 млн т газового конденсату на рік. Високий рівень видобутку вуглеводнів компанія розраховує забезпечити завдяки розробці родовищ в Тазовському районі ЯНАО. У 2001 р. придбав контрольний пакет акцій ОАО «Ямалнефтегаздобыча», якому належить чотири ліцензії на право користування надрами в межах Большехетської западини, запаси газу якої оцінюються в 615 млрд м³ (Web-журнали «Нафта Росії» і «Oil of Russia»).

Станом на 1 січня 2003 р доведені запаси нафти компанії — 19,3 млрд барелів нафтового еквівалента (проти 16,8 млрд барелів на 1 січня 2002 року), в тому числі 15,3 млрд барелів (2,414 млрд тонн) нафти і 24,2 трлн куб.футів (684,8 млрд куб.м) природного газу. З урахуванням придбання на початку 2003 року контрольних пакетів акцій в ряді компаній в Республіці Комі («ОАО ТЭБУКнефть», «ОАО Ухтанефть», ЗАТ «РКМ-ойл», «ОАО ЯНТК») консолідовані запаси «ВАТ ЛУКОЙЛ» становлять 19,7 млрд барелів нафтового еквівалента. За заг. обсягами доведених запасів нафти і газу компанія продовжує займати лідируючі позиції у світі: друге місце серед найбільших приватних корпорацій світу після ExxonMobil. Підрахунок запасів «ОАО ЛУКОЙЛ» зроблений відповідно до вимог US SPE. Приріст ресурсної бази компанії склав за 2002 р. 5 % за нафтою і 83 % за газом.

Основними чинниками, що обумовили позитивну динаміку запасів, є: відкриття і постановка на баланс чотирьох нових родовищ на Північному Каспії (запаси нафти і газу); придбання контрольного пакету акцій «ОАО Находканефтегаз» (запаси газу); приріст запасів внаслідок ГРР в традиційних регіонах діяльності (в основному запаси нафти); перегляд раніше зроблених підрахунків внаслідок уточнення і оновлення даних з геології і розробки; поліпшення зовнішніх і внутрішніх економічних умов (зростання світових цін, контроль і скорочення витрат, збільшення частки експортного постачання). У 2002 році проходка в розвідувальному бурінні становила 181 тис. м. Закінчене будівництво 68 розвідувальних свердловин. Відкрито 16 родовищ вуглеводневої сировини і 15 покладів нафти, газу і газоконденсату на раніше відкритих родовищах. Заміщення видобутку доведеними запасами в 2000—2002 роках становило 170 %. Основними напрямами розвитку «ОАО ЛУКОЙЛ» в галузі геологорозвідки і розвитку сировинної бази на період до 2013 р визначені: забезпечення щорічного приросту запасів в сер. не менше 80 % поточного видобутку; доведення обсягу доведених запасів нафти до 2012 року до 2,5 млрд тонн; газу — до 1 трлн м³ (за рахунок пошуково-розвідувальних робіт і придбань); збільшення частки запасів, що розробляються: до 75 % за нафтою (проти 63 % в 2002 році) і до 60 % за газом (проти 10 % в 2002 році).

Передбачається, що до кінця десятиріччя половина лукойлівської нафти буде перероблятися на власних заводах (30 % в Росії і 20 % — за рубежем), а інша половина відправлятися на експорт. Для цього компанія готова вкласти в розвиток нафтопереробки і збуту 4 млрд дол., з яких 27 млн дол. може бути витрачено на реконструкцію НПЗ. У «ЛУКОЙЛі» не виключають і можливості будівництва нових заводів; купувати НПЗ компанія не планує. На розширення роздрібних мереж компанія відводить 1.3 млрд дол. Число «автозаправок ЛУКОЙЛа» в Росії і Європі планують подвоїти і довести до 2800 і 2000 відповідно; основні придбання в цьому секторі стануться до 2007 р. Компанію цікавлять ринки Болгарії, Румунія, Польщі, України, Білорусі, Прибалтики. Компанія сподівається повернути собі лідерство в нафтовидобутку (наприкінці 2002 року «Юкос» обійшов «ЛУКОЙЛ» за рівнем поточного видобутку).

Лукойл УкраїнаРедагувати

Див. також: Lukoil (мережа АЗК)

Підрозділ компанії оперує на території України під назвою Лукойл Україна. Основні активи цієї дочірної компанії, це 1 НПЗ на території України — Лукойл-Одеський нафтопереробний завод, мережа АЗК, ряд підприємств у Калуші: ЗАТ «Лукор», ВАТ «Оріана», ТОВ «Лукойл-Нафтохім», Дочірнє підприємство «Завод „Вінілхлорид“» ВАТ «Оріана», Дочірнє підприємство Завод «Діанат» ВАТ «Оріана», Дочірнє підприємство "Завод «Поліолефін» ВАТ «Оріана», Дочірнє підприємство "Завод «Технопласт» ВАТ «Оріана», ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана», ТОВ «Карпатнафтохім», магістральний нафтопродуктопровід Дрогобич-Калуш заводу «Поліолефін» ВАТ «Оріана».

Продуктопровід Дрогобич-Калуш заводу «Поліолефін» ВАТ «Оріана», ЗАТ «Лукор» належать до найбільш екологічно небезпечних.[5][6][7]

ЗАТ «Лукор»Редагувати

В радянський час було побудовано найбільший у Європі Калуський хіміко-металургійний комбінат, який пізніше став державним концерном «Оріана». У склад ВАТ «Оріана»(підпорядкованість: Мінпромполітики України) ввійшло 13 самостійних підприємств, які виробляли понад 100 видів продукції і станом на 01.01.99 рік ВАТ «Оріана» займає монопольне становище на загальнодержавному ринку соляної кислоти, каустичної соди (100 %), антистатиків і пом'якшувачів, бензолу, вінілхлориду, поліолефінів (етилену і пропилену), поліакріламіду (8 %), трихлоретилену і ерхлоретилен, калійні добрива (в перерахунку на 100 % К20), калімагнезія, магній і магнієві сплави та інших товарів.[8] У 2000 році частину майна Оріани було внесено до спільного підприємства «Лукор». Держава та російська компанія «Лукойл-нафтохім» на паритетних правах створили спільне підприємство. Держава внесла цілісний майновий комплекс ДК «Оріана» — нафтохімічний комплекс разом із заводом «Поліолефін», потужності з випуску хлорвінілу та завод «Діанат». Сама «Оріана» тепер знаходиться в процедурі банкрутства, про яке було оголошено в січні 2003 року.

ЗАТ «Лукор» було створене 2000 року за рахунок:[9]

  • майнового внеску ВАТ «Оріана» (м. Калуш) у вигляді основних засобів нафтохімічного комплексу вартістю 662 млн грн.;
  • фінансових вкладень ТОВ «Лукойл-Нафтохім» у сумі 100 млн грн.;
  • 107 акцій російського емітента ЗАТ «Лукойл-Нафтохім» (м. Когалим, Російська Федерація), оцінених у 562 млн грн.

ЗАТ «Лукор» завдало збитків Україні на 73 млн доларів, про що Головне слідче управління Служби безпеки України в листопаді 2012 року порушило кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».[9]

ТОВ «Карпатнафтохім»Редагувати

ТОВ «Карпатнафтохім» створене у жовтні 2004 року за рахунок ЗАТ «Лукор» (частка у статутному фонді становить 24 % (як внесок — всі активи нафтохімічного комплексу) і «Lukoil Chemikal B. V» (Нідерланди) — частка якого у статутному фонді становить 76 %).[9][10] Цій юридичній особі передали технологічне обладнання «Оріани». До цього підприємства перейшли активи колишнього СП, яке володіло цілісним майновим комплексом ДК «Оріана».[11] У 2017 році викуплений Ільханом Мамедовим йоу.

РебрендингРедагувати

У травні 2015 року «Лукойл-Україна» змінив назву на AMIC Ukraine. Одночасно із ребрендингом компанія змінила гаму кольорів у оформленні своїх АЗС — із червоно-білого на зелені відтінки.[12]

КритикаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://www.aljazeera.com/amp/economy/2022/4/21/russias-lukoil-chief-alekperov-resigns-after-being-sanctioned
  2. а б в г д Consolidated Financial Statements IFRS 12 m 2021Lukoil, 2022. — P. 53.
  3. 2019 Annual ReportЛукойл, 2020. — С. 151.
  4. Годовой отчет Публичного акционерного общества «Нефтяная компания «ЛУКОЙЛ» за 2019 годЛукойл, 2020. — С. 311.
  5. Паламарчук М. М. Водний фонд України / М. М. Паламарчук, Н. Б. Закорчевна. — 2-ге вид., доповн. — К. : Ніка-центр, 2006. — 320 с
  6. Сторчак В. А. Проблеми еколого-безпечного використання водних ресурсів в Україні / В. А. Сторчак [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://gntb.gov.ua/files/conf08/storch.pdf [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  7. Івано-Франківська область [Архівовано 25 січня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Міністерства екології та природних ресурсів [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  8. Перелік підприємців, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку (станом на 01.01.99). Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2013. 
  9. а б в Ігор Лазоришин. «Лукор» — під «ковпаком» Товариство завдало збитків Україні на 73 млн доларів. // Інтернет-версія газети «Галичина». 24 січня 2013 року. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2013. 
  10. Про товариства http://www.lukor.com.ua/. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2013. 
  11. Хозсуд 28 сентября рассмотрит дело о возврате имущества «Ориане» // РИА-Новости Украина [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] 15/09/2011
  12. «Лукойл-Украина» изменила название на AMIC Ukraine [Архівовано 27 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.). Капитал. 12.05.2015

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати