Вертикальна інтеграція

Вертикальна інтеграція (також вертикальна концентрація) — в мікроекономіці ступінь володіння одним холдингом, інфраструктурою, бізнес-процесами, технологіями, компетенціями і т. д. в ланцюжку процесів виробництва товару або послуги (напрямок до постачальників сировини — назад; напрямок до споживачів — вперед). Вертикально інтегровані холдинги контролюються загальним власником. Зазвичай кожна компанія холдингу виробляє різний продукт або послугу для задоволення спільних потреб.

Наприклад, у сучасному сільському господарстві у більшості випадків існує такий ланцюжок: збір продукту, його переробка, сортування, пакування, зберігання, транспортування та продаж продукту кінцевому споживачеві. Фірма, яка контролює всі або декілька ланок подібного ланцюга — вертикально інтегрована. Вертикальна інтеграція — це протилежність горизонтальної інтеграції. Монополія, створена за допомогою вертикальної інтеграції, називається вертикальною монополією.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Bramwell G. Rudd, 2014, "Courtaulds and the Hosiery & Knitwear Industry," Lancaster, PA:Carnegie.
  • Joseph R. Conlin, 2007, "Vertical Integration," in The American Past: A Survey of American History, p. 457, Belmont, CA:Thompson Wadsworth.
  • Martin K. Perry, 1988, "Vertical Integration: Determinants and Effects," Chapter 4 in Handbook of Industrial Organization, North Holland.