Цимбал Микола Андрійович
Микола Андрійович Цимбал (20 січня 1925 — 15 січня 2020[1]) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант авіації, учасник Німецько-Радянської війни[2] .
| Цимбал Микола Андрійович | |
|---|---|
| Народження | 20 січня 1925  Насташка, Рокитнянський район, Білоцерківська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР |
| Смерть | 15 січня 2020 (94 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |  СРСР Росія |
| Освіта | Військово-політична академія імені Ленінаd і Військова академія Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. К. Є. Ворошиловаd |
| Заклад | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-лейтенант авіації[d] |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |                               |
Біографія
ред.Микола Андрійович Цимбал народився 20 січня 1925 року у селі Насташка Рокитянського району Київської області.
У війну
ред.- 1941—1942 рр. — курсант, командир взводу, заступник командира роти 2-го Московського військово-піхотного училища.
- 1942—1945 рр. — воював на посаді комсорга стрілецького полку[якого?] ; важкого самохідного артполку[якого?] на Білоруському та 2-му Прибалтійському фронтах.
Після війни
ред.- Після війни закінчив Військово-політичну академію імені Ст. І. Леніна .
- Служив на посадах:
- помічника начальника політвідділу корпусу,
- помічника начальника політвідділу армії,
- помічника начальника політуправління Бакинського округу ППО з комсомольської роботи;
- начальником політвідділу бомбардувальної авіадивізії,
- заступником командувача Групою військ в Арктиці.
- 1966 року — закінчив Військову академію Генерального штабу .
- Послідовно обіймав посади:
- 1966—1972 рр. — члена Військової ради 1-ї Особливої Далекосхідної повітряної армії,
- 1972—1981 рр. — першого заступника начальника політуправління ВПС СРСР ,
- 1981—1988 рр. — заступника начальника Військово-повітряної академії імені Ю. А. Гагаріна .
У відставці
ред.- 1988—1995 рр. — Після відставки працював заступником голови Радянського та Російського комітетів ветеранів війни.
Особисте життя
ред.Проживав у Москві. Помер 15 січня 2020 року[3] . Похований у Москві на Троєкурівському цвинтарі[4] .
Публікації
ред.Микола Андрійович — кандидат історичних наук, доцент, автор публікацій зі спеціальної тематики, а також — матеріалів у книгах:
- "Комісари на лінії вогню. 1941—1945 гг. ",
- «Перший космонавт планети Земля».
Нагороди
ред.Микола Андрійович був нагороджений орденами:
- орден Червоного Прапора,
- орден Трудового Червоного Прапора,
- два ордени Вітчизняної війни І ступеня,
- два ордени Червоної Зірки,
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІ ступеня,
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня,
- орден Пошани (25.08.2011, за активну громадську роботу з соціальної підтримки ветеранів та патріотичного виховання молоді)[5] ,
- орден Дружби (01.04.1995, за багаторічну плідну роботу з патріотичного виховання молоді, соціальний захист ветеранів та зміцнення дружби між народами)[6] ,
- більш як 30 медалями.
Примітки
ред.- ↑ Соболезнование в связи с кончиной Николая Андреевича Цымбала
- ↑ Цымбал Николай Андреевич // Авиационная энциклопедия в лицах / Отв. А. Н. Ефимов. — Москва : Барс, 2007. — С. 658. — ISBN 978-5-85914-075-6.
- ↑ Некролог. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021. [Архівовано 2021-11-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Служба ritual.ru организовала похороны генерал-лейтенанта Николая Андреевича Цымбала
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 25 августа 2011 № 1112 «О награждении государственными наградами Российской Федерации».
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 1 апреля 1995 № 326 «О награждении орденом Дружбы участников Великой Отечественной войны 1941—1945 годов — активистов ветеранских организаций Российской Федерации».