Цимбалюк Євген Павлович
[1][2]Євге́н Па́влович Цимбалю́к (нар. 16 березня 1962, Вовковиї, Демидівський район, Рівненська область — 15 липня 2018) — український письменник, журналіст, краєзнавець, Заслужений журналіст України.
| Євген Павлович Цимбалюк | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Євген Павлович Цимбалюк | |||
| Псевдонім | Євген Млин | |||
| Народився | 16 березня 1962 с. Вовковиї на Рівненщині | |||
| Помер | 15 липня 2018 (56 років) | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, видавець, редактор, краєзнавець, журналіст | |||
| Alma mater | Рівненський державний гуманітарний університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | вірші, проза | |||
| Magnum opus | «Пересопницьке Євангеліє; повернення на рубікон» | |||
| Премії |  | |||
|
| ||||
Життєпис
ред.Закінчив українське відділення філологічного факультету Рівненського педінституту. Був головою вузівської літературної студії. Після армійської служби трудову діяльність розпочав у Млинівській районній газеті «Гомін». З 1985 року — заступник редактора Млинівської районної газети «Гомін». Із 2003 року працював у рівненській обласній газеті «Вільне слово» (завідувач відділу власних кореспондентів). Із 2007 року був головним редактором літературно-краєзнавчого журналу «Погорина» Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України.
Помер 15 липня 2018 року після важкої хвороби.[3]
Книги
ред.
- збірки поезій «Вирій» (1990), «Лаври і терни» (1997), «Три дороги до мами» (2009),
- повість «Христина» (1991),
- книжки для дітей «Кролик, який обманув себе» (1991) та «Неслухняник» (1994),
- краєзнавчі дослідження «Млинівщина: погляд у минуле» (1991), «Млинівщина на межі тисячоліть» (2001),
- «Берег любові — берег печалі» (історичні оповідання, 2003),
- «Шумовські: заблудла слава України» (біографічна повість), 2006.
- «Редут» (історичні оповідання, 2007),
- «Холодний подих монастирської свічки» (історичні оповідання, у співавторстві з Андрієм Бабінцем, 2008)
- літературний портрет «Ростислав Солоневський» (2000) тощо.
- «Поклик древнього дзвона» (історичні оповідання), у співавторстві з Віталієм Тарасюком (2008)
- «Млинівщина у дзеркалі особистостей» (енциклопедія, 2008)
- «Обірвана молитва за Україну» (історичні есе, 2010)
- «Пересопницьке Євангеліє; повернення на рубікон» (історико-документальна повість, 2011)
- «Лінія розмежування» (поезії, 2016)
Відзнаки
ред.- Лауреат літературної премії імені Валер'яна Поліщука,
- Лауреат літературної премії імені Світочів,
- Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Авеніра Коломийця,
- Лауреат премії «Золоте перо» Національної спілки журналістів України,
- Лауреат першої премії у номінації «Пісенна лірика» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» за твір «Три сльози — три жарини» (2013).[4]
- Дипломант премії імені Івана Франка у галузі інформаційної політики України.
- Нагороджений Почесною грамотою Кабінету міністрів України.
- Заслужений журналіст України.
- Нагороджений орденом Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня.
Примітки
ред.- ↑ Цимбалюк Євген Павлович // Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва. - Рівне, 2019. - С. 65, 96, 253
- ↑ Євген Цимбалюк // Сучасні письменники Рівненщини. - Рівне, 2016. - С. 150-151
- ↑ Віталій Тарасюк (17.07.2018). «Прощавай, побратиме…» — В пам'ять про Євгена Цимбалюка. RvNews. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 26.01.2019.
- ↑ Переможці конкурсу «Коронація слова – 2013» – Коронація слова. koronatsiya.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 31 травня 2023.
Література
ред.- Євген Цимбалюк // Літератори Рівненщини: Довідник / Упорядник Є.Шморгун. — Рівне, 1995.
- Євген Цимбалюк // Літературна Рівненщина: Довідник / Упорядник Є.Шморгун. — Рівне, 2003.