Церква святого Архистратига Михаїла (Острів)

дерев'яна церква і дзвіниця в с. Острів, Рокитнянський район, Київська область; обидві пам'ятки архітектури національного значення

Церква св. Архистратига Михаїла — чинна дерев'яна церква із дерев'яною ж дзвініцею, пам'ятка архітектури національного значення[1] в селі Острів, Рокитнянський район, Київська область. Парафія належить до Православної церкви України[2][3].

Церква святого Архистратига Михаїла
49°40′28″ пн. ш. 30°23′11″ сх. д. / 49.674444444444° пн. ш. 30.386388888889° сх. д. / 49.674444444444; 30.386388888889
Країна Україна
РозташуванняОстрів
Типдзвіниця і дерев'яна церкваd
Матеріалдеревина
СтильДерев'яна архітектура
Настоятельпротоієрей Андрій Харчишин

Церква святого Архистратига Михаїла. Карта розташування: Київська область
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла (Київська область)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історичні відомості

ред.

За переказами, записаними Л. І. Похилевичем, у с. Острів на початку XVIII ст. існувала невелика однокупольна Свято-Михайлівська церква. Згодом вона згоріла і на її місці було споруджено нову, значно більшу церкву[4].

Щодо дати побудови даної церкви, джерела подають різні відомості. Клірові відомості (своєрідні літописи, що велися при кожній церкві ХІХ — поч. ХХ ст.) за 1836 р. стверджують, що дата побудови церкви є невідомою — «за давностью».

 
Дзвіниця Михайлівської церкви (дер.), село Острів

Пізніше ж, після проведень досліджень славетного краєзнавця Київщини Л. Похилевича, в аналогічних документах стало вказуватися, що острівська церква споруджена в 1740 р.[5].

Від самого початку побудови він мав три куполи, проте був невеликим. Але в 1864 р. острівські селяни, попросивши благословення тогочасного київського митрополита Арсенія (Москвіна), добудували до церкви ще три приділи, які були відразу ж пофарбовані олійною фарбою.

1804 року поряд із церквою було збудовано дерев'яну дзвіницю[6]. Церква в 1808 році мала понад 1110 парафіян з Острова та присілку Троцького. У 1850 році парафіян налічувалося понад 2150 осіб, а в 1914 р. — 3708 вірних. Церква належала до 4 класу та мала землі 42 десятини (менше 40 га).

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Острів Острівської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/ostr_001.xml

Архітектура

ред.

Церква дерев'яна на кам'яному фундаменті, тризрубна, з невисокими бічними приділами і прибудовами. Композиція будівлі незвична — бані розташовані тільки над бабинцем і вівтарем. На даху над навою встановлена главка. Карниз розділяє нахилені досередини вертикально шальовані стіни дуже високих зрубів на два яруси. В інтер'єрі збереглися розписи ХІХ ст[7].

Дзвіниця дерев'яна, каркасної конструкції, вертикально шальована, триярусна зовні і двоярусна всередині. Верхній ярус прорізаний отворами-голосниками, під ним дзвіницю оперізує опасання. Верх увінчаний главкою. Судячи з напису на одвірку — це остання традиційна дзвіниця Наддніпрянщини (як вказувалося вище, рік побудови дзвіниці — 1804). До того ж і найвища.

Під час одного з ремонтів у радянський час висоту верхів церкви зменшили. Внаслідок цього верхня частина іконостасу нахилена досередини церкви.

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. Охоронний номер ДРНПУ: церква — 941/1; дзвіниця — 941/2.
  2. Парафія УПЦ МП на Київщині одноголосно проголосувала за приєднання до ПЦУ. 18 вересня 2022.
  3. Громада на Київщині одноголосно перейшла до ПЦУ. 19 вересня 2022.
  4. Церква святого Архистратига Михаила. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  5. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — К.: Типография Киевопечерской Лавры, 1864, с.519
  6. Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017, с.75
  7. Острів с. Михайлівська церква та дзвіниця. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]

Див. також

ред.

Джерела

ред.