Церква св.Мартина Турського (Бурано)

церква в Італії

Церква св. Мартина Турського (італ. Chiesa di San Martino Vescovo) — католицька церква, що розташована у Венеції на острові Бурано на північ від Венеційської лагуни. Це найвища будова на острові Бурано.

Церква св.Мартина Турського
італ. Chiesa di San Martino Vescovo
Файл:San Martino (Burano).jpg
Вид на церкву
45°29′03″ пн. ш. 12°25′06″ сх. д. / 45.48417° пн. ш. 12.41833° сх. д. / 45.48417; 12.41833Координати: 45°29′03″ пн. ш. 12°25′06″ сх. д. / 45.48417° пн. ш. 12.41833° сх. д. / 45.48417; 12.41833
Тип споруди церква
Сучасний статус діюча
Розташування Italia ІталіяВенеція
Архітектор Андреа Тіралі
Початок будівництва поч. XVI ст
Кінець будівництва 1645
Належність Римо-католицька церква, патріархат Венеції
Єпархія Венеційський патріархат
Реліквії мощі свв. Альбана, Домініка і Орсо (Урса), мощі св. великомучениці Варвари, мощі св. Сисина
Адреса Burano, Piazza Galuppi, 20
Епонім Мартін Турський
Присвячення Мартін Турський
Церква св.Мартина Турського (Бурано). Карта розташування: Італія
Церква св.Мартина Турського (Бурано)
Церква св.Мартина Турського (Бурано) (Італія)
Мапа
CMNS: Церква св.Мартина Турського у Вікісховищі
Вид на дзвіницю, що похилилась

Церква була побудована в XVI столітті на площі Бальдассаре Галуппі (1706–1785). За своєю структурою базиліка представляє форму латинського хреста, має три нефа з трансептом і склепінні стелі. У ризниці розміщена серія картин раннього Джованні Баттіста Тьєполо (1696–1770), серед яких найвідомішою роботою вважається «Розп'яття». Головною реліквією церкви є мощі Святої Варвари (273–306) — християнської мучениці, захисниці від раптової кончини.

Дзвіниця при церкві, що стала своєрідним символом острова Бурано, зводилася в період з 1703 по 1714 рік. Проекту храму приписується архітектору Андреа Тіралі. Відома вона тим, що сильно нахилилась. Кут нахилу у неї дуже великий і вона все ще не завалилась завдяки найближчій споруді, на яку вежа спирається. Крутий нахил дзвіниці обумовлений частковим обваленням основи. Висота споруди — 53 м, розміри основи — 6,2 на 6,2 м.

Посилання ред.

  • Giulio Lorenzetti, Venezia e il suo estuario, ristampa 1974, Edizioni Lint Trieste, pag. 822–823.