Вікіпедія

Церква святої великомучениці Параскеви (Більче-Золоте)

парафія і храм у селі Більче-Золотому Борщівського деканату Бучацької єпархії УГКЦ
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святої великомучениці Параскеви.

Церква святої великомучениці Параскеви в Більче-Золотому — парафія і храм греко-католицької громади Борщівського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Більче-Золоте Чортківського району Тернопільської области.

Церква святої великомучениці Параскеви (Більче-Золоте)
Тип церква
Країна  Україна
Розташування Більче-Золоте
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1899
CMNS: Церква святої великомучениці Параскеви у Вікісховищі

Історія церкви ред.

Історичні джерела засвідчують, що в Більче-Золотому, на «Доброкуті» (стара частина села), нова мурована церква була побудована в 1899 році. У селі було дві діючі церкви: Святої Великомучениці Параскеви і Святого Архистратига Михаїла.

Відомо, що о. Микола Бибик, таємно, незважаючи на переслідування влади, до 1964 року відправляв богослужіння в греко-католицькому обряді, хоча і він, і парафія з 1946 року уже були насильно підпорядковані російському православ'ю. При церкві в Більче-Золотому, у будинку власності князів Сапегів, діяла «захоронка» для дітей, якою опікувалися сестри Служебниці. На парафії також була читальня «Просвіта», організована парохом, при якій існував аматорський гурток, хор і оркестр.

У роки Другої світової війни церква святого архистратига Михаїла, розташована в центрі села, була зруйнована. Тому духовною святинею для всіх греко-католиків села стала церква Святої Великомучениці Параскеви в «Доброкуті». У роки радянського режиму, коли в навколишніх селах влада позакривала церкви, до неї сходились на богослужіння віруючі з чотирьох сіл: Мишкова, Мушкарева, Монастирки, Блищанки.

У радянський період до 1990 року парафія і храм належали до РПЦ. У 2000 році було утворено греко-католицьку парафію.

При парафії діє братство «Апостольство молитви».

Парохи ред.

  • о. Омелян Глібовицький (1889—1893)[1][2],
  • о. Іван Крвавич (до 1934),
  • о. Гаврилів,
  • о. Микола Бибик,
  • о. Антон Федоляк (2003—2006),
  • о. Володимир Капуста (2006—2009),
  • о. Василь Пасовистий (адміністратор з 2009 року і донині).

Примітки ред.

  1. ↑ Bilce Dobrokut // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 33. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  2. ↑ П. Довгошия. Глібовицький Омелян Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 149. — ISBN 978-966-528-318-8.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_святої_великомучениці_Параскеви_(Більче-Золоте)&oldid=41142826