Відкрити головне меню

Церква Святого Пророка Іллі — греко-католицька церква у Львові в місцевості Кривчиці на вулиці Кривчицька дорога, 113. Обставини та дата будівництва докладно не з'ясовані.

Церква Святого Пророка Іллі
Church of Elijah the Prophet (Lviv).jpg
49°50′52″ пн. ш. 24°04′59″ сх. д. / 49.8478639° пн. ш. 24.0830694° сх. д. / 49.8478639; 24.0830694Координати: 49°50′52″ пн. ш. 24°04′59″ сх. д. / 49.8478639° пн. ш. 24.0830694° сх. д. / 49.8478639; 24.0830694
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЛьвів
Належність Українська греко-католицька церква
Адреса Кривчицька дорога, 113
Церква святого Іллі (Львів). Карта розташування: Львів
Церква святого Іллі (Львів)
Церква святого Іллі (Львів) (Львів)
Церква святого Іллі у Вікісховищі?

Перед Другою світовою війною була філією греко-католицької парафії Вознесіння Господнього (головний храм — церква Вознесіння Господнього). При церкві діяло Свічкове братство. Після війни належала до Російської православної церкви, а від 1990 року — до Української греко-католицької церкви. При храмі діє вечірня суботня школа, де ведуть заняття греко-католицькі (УГКЦ) священики.

Храм складається із шестигранної нави, до якої зі сходу примикає прямокутна абсида, із заходу — дещо вищий від абсиди бабинець (збудований 1980 року). З півночі до абсиди і нави прибудована захристія. Нава увінчана мідною банею на невисокому барабані, на бані знаходиться ліхтар. При храмі збудовано окрему плебанію. Поруч також знаходяться поховання Січових Стрільців.

Археологічні дослідженняРедагувати

Храм відзначається гранчастою формою нави, що незвично для галицької мурованої сакральної архітектури. Це стало причиною детальніших досліджень. У 1992 році Археологічна комісія НТШ на замовлення Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» провела розкопки. Було розкрито частину фундаментів на місці стику нави з абсидою. Виявлено наскрізний шов між фундаментами нави і абсиди. У свою чергу нава базується на залишках оборонної руської вежі-донжона романського або ранньоготичного періоду XIIIXIV ст. які сягають глибини 3 м. Виявлено залишки оборонного рову з ескарпованим схилом, знайдено залишки зруйнованих поховань. Зовні грані вежі мають ширину 515—525 см тобто 9 хелмінських ліктів (дорівнює 57,6 см), що може вказувати на ймовірний час побудови між 13001320 роками.

Історія будівництваРедагувати

Базуючись на дослідженні мурів, Микола Бандрівський та Іван Могитич виділяють три будівельних періоди в історії споруди. У першому — це мурована з каменю шестигранна вежа, зведена у XIII або XIV ст. Ймовірно внаслідок військових дій вежа перестає функціонувати і на другому етапі (приблизно у XVII ст.) її руїни використовуються після перебудови, як каплиця-ротонда. До цього періоду відносяться і перші поховання поблизу. Третій етап пов'язаний із втратою кривчицькою громадою іншої дерев'яної церкви, що стояла неподалік вулиці Личаківської у 1870 році (на її місці було зведено мурований костел, а пізніше, у 1930-х роках — костел Матері Божої Остробрамської). У зв'язку із цим до гранчастої ротонди добудовано абсиду і таким чином утворено повноцінну церкву. Ймовірно тоді храм отримав і нову освяту — на честь пророка Іллі (фактично посвяту «перенесено» із втраченого храму, що на вулиці Личаківській).

       
Дзвіниця
Дзвін
Іконостас
Розписи інтер'єру

ДжерелаРедагувати

  • Бандрівський М. С. Оборонна вежа у Кривчицях // Галицька брама. — 1996. — № 12. — С. 5.
  • Бандрівський М. С. Оборонна вежа в Кривчицях поблизу Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1997. — № 6. — С. 114—118. — ISBN 966-95066-0-3.
  • Криса Л., Салагай Б. Храми Львова. Фотоальбом. — Львів : Астрон, 2001. — С. 130.
  • Мацкевий Л. Г. Археологічні пам'ятки Львова. — Львів : Логос, 2008. — С. 97—98. — ISBN 966-7379-47-5.

ПосиланняРедагувати