Свято-Григоріє-Богословська церква

Свято-Григоріє-Богословська церква — православний храм Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату в місті Одеса.

Свято-Григоріє-Богословська церква
46°29′07″ пн. ш. 30°43′10″ сх. д.
Країна	Україна
Адреса	вул. Старопортофранківська, 18
Конфесія	Українська православна церква Московського Патріархату
Єпископство	Одеська та Ізмаїльська єпархія
Тип	церква
Стиль	псевдоросійський стиль
Автор проєкту	С. А. Ландесман
Початок будівництва	9 серпня 1894
Побудовано	16 березня 1896
Статус	Пам'ятка культурної спадщини України
Стан	цілком задовільний
Свято-Григоріє-Богословська церква Свято-Григоріє-Богословська церква (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

У період підготовки до святкування 100-річчя міста міський голова Григорій Григорович Маразлі виступив з пропозицією побудувати на свої кошти церкву для духовного розвитку учнів декількох навчальних закладів міста. Місце для церкви було обрано на Старопортофранківській вулиці в провулку між міським 6-ти класним училищем і 2-ю жіночою гімназією. Проект храму складено архітектором С. Ландесманом. Закладка нового храму відбулася 9 серпня 1894 і тільки 16 березня 1896 було скоєно урочисте освячення. Освячення храму в ім'я святителя Григорія Богослова і святої мучениці Зої (так звали батьків Григорія Маразлі) здійснив преосвященний Тихон, єпископ Єлісоветградскій, у співслужінні з архієпископом Херсонським і Одеським Іустином.

У 1930 році більшовиками був закритий. Однак, в період румунської окупації деякі з одеських церков відкрили свої двері, серед них був і храм Григорія Богослова і святої мучениці Зої. У травні 1961 відбулося друге закриття храму, після чого його приміщення було віддано під склад хлібокомбінату.

14 березня 1991 році храм знову повернутий УПЦ, після чого церква перейшла до УПЦ МП. 6 лютого 1994 митрополитом Одеським Агафангелом знову освячений після ремонту. У 2002 році храм було розписано одеським іконописцем С. Бурдою.

Вигляд

Храм має форму древньої базиліки з витонченою дзвіницею і прекрасним фасадом. Храм вдало виконував роль домашній церкві для зазначених навчальних закладів. Крім головного фасаду, храм мав два бічних, вхідні двері яких були звернені: одна у двір Гімназії — для входу учениць; інша, у двір училища — для входу учнів. Вже в той період в церкві було центральне опалення.

Посилання

• Храм на сайті «Православная Одєсса» [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]