Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Липове)
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2016) |
Церква Покрови Пресвятої Богородиці — втрачена церква, яка була у селі Липове Глобинського району Полтавської області.
| Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
| 49°28′56″ пн. ш. 32°43′39″ сх. д. / 49.48222° пн. ш. 32.72750° сх. д.Координати: 49°28′56″ пн. ш. 32°43′39″ сх. д. / 49.48222° пн. ш. 32.72750° сх. д. | |
| Розташування |
 Україна, Липове |
| Засновник | Параскева Ріґельман та Григорій Галаган |
| Початок будівництва | 1855 |
| Зруйновано | 1930-ті |
| Належність | Православ'я |
| Адреса | Липове, Глобинського району |
  Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Липове) (Україна)  Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Липове) (Полтавська область) | |
 | |
Історія ред.
Покровську церкву у селі Липове було закладено 1855 року коштом Григорія Галагана та Параскеви Ріґельман. Освячена 1 жовтня 1855 року. Церква будувалася із цегли. У церкві розміщувалося помешкання священика. Воно було з'єднане із дзвіницею. Складалося воно із 4-ох кімнат у 25 кубічних сажень. Станом на 1912 рік священиком був Іоан Васильович Голуб. У приміщенні церкви також розміщувалися дві кімнати, у яких мешкали псаломники.[1]
8 березня 1875 року було звільнено "по болєзнєності єго" священника Івана Торського з "прєдоставлєнієм права просіть сєбє пєнсіі в установлєнном порядкє, єслі в служебной дєятєльності єго не встрєтятся к тому пріпятсвія, за тєм второє священницкоє место в Липовом можна било би закрить, но так как к Липовской церкві состоіт пріпісаная Христорождєствєнская церковь с. Галицкого с пріходом в 455 душ на четирьохвєрстном растояніі неудобного путі, то место єво астайотця вакантним вплоть до усматрєнія"[2].
21 грудня 1881 року був нагороджений набедриником священник Іван Кривусьов, "по внєманію єго ноднократной, постоянно-усєрдной і полєзной служби"[3].
6 березня 1891 року псаломщик Покровської церкви Андрон Торський був тимчасово звільнений з посади, "пока смирится и научится хорошо читать"[4], того ж дня син священника Симеон Базилевський був поставлений на посаду другого псаломника[4].
17 лютого 1897 року Іван Торський був підвищений до посади першого псаломника[5].
6 листопада 1903 року священник Андрій Кущинський був нагороджений оксамитовими філолетовими скуфіями[6].
Будівля церкви розміщувалася у центрі села на пагорбі, де нині розміщено стадіон.
Примітки ред.
- ↑ ЛИПОВЕ с., Глобинський рн. Православної Церкви громада. Покровська церква. | Полтавіка. history-poltava.org.ua. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 9 серпня 2016.
- ↑ Электронный ресурс: 1875, № 7 ч. офиц (рос.). 1875. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ Электронный ресурс: 1882, № 2 ч. офиц (рос.). 1882. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ а б Электронный ресурс: 1891, № 7 ч. офиц (рос.). 1891. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ Электронный ресурс: 1897, № 8 ч. офиц (рос.). 1897. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ Электронный ресурс: 1903, № 34 ч. офиц (рос.). 1903. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |