Відкрити головне меню

Церква Діви Марії (нід. Onze-Lieve-Vrouwekerk; фр. Église Notre-Dame) — готична церква в бельгійському місті Брюгге, побудована в XIIXIII століттях. Хори церкви були збудовані пізніше - у 14-15 ст. серією різних реконструкцій

Церква Діви Марії
нід. Onze-Lieve-Vrouwkerk, фр. Église Notre-Dame
Church Of Our Lady Bruges.jpg
51°12′17″ пн. ш. 3°13′28″ сх. д. / 51.20472° пн. ш. 3.22444° сх. д. / 51.20472; 3.22444Координати: 51°12′17″ пн. ш. 3°13′28″ сх. д. / 51.20472° пн. ш. 3.22444° сх. д. / 51.20472; 3.22444
Тип споруди церква[1] і музей
Сучасний статус приходська церква
Розташування Бельгія, Брюгге
Поч. будівництва 1270
Кін. будівництва 1280
Висота 122,3 м
Будівельна система Цегла
Стиль готика
Належність Римо-католицька церква
Оригінальна назва нід. Onze-Lieve-Vrouwekerk
Епонім Діва Марія
Єпархія Roman Catholic Diocese of Bruges[d]
Веб-сайт www.onthaalkerk-brugge.be
Церква Діви Марії (Брюгге). Карта розташування: Бельгія
Церква Діви Марії (Брюгге)
Церква Діви Марії (Брюгге) (Бельгія)
Церква Діви Марії у Вікісховищі?

Над лавами Церкви Діви Марії в Брюгге розміщені тридцять гербів лицарів, які були присутні в церкві в 1468 році на II капітулі ордена Золотого руна. У просторій церкві з високою вежею заввишки 122 м зберігається єдина скульптура Мікеланджело, що за його життя опинилася по той бік Альп, — «Діва Марія з немовлям» («Мадонна Брюгге»).

У хорі церкви, захищеному кованими ґратами, під розп'яттям 1594 року поховані герцог Бургундії Карл Сміливий і його дочка Марія Бургундська. Надгробки виконані в стилі полум'янистої готики.

ГалереяРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

Деякі вікна церкви виконані у формі трикутника Рело, що в архітектурі зустрічається доволі рідко.[2]

ЛітератураРедагувати

  • O.-L.-Vrouwekerk, Brugge/Bruges, the Church of Our Lady/Die Brügger Liebfrauenkirche/Bruges, Chiesa della Madonna. Thill, Brüssel 1985.
  • Jean Luc Meulemeester: Der St.-Bonifatius-Schrein in der Liebfrauenkirche zu Brügge. In: Das Münster, Bd. 45, 1992, ISSN 0027-299X, S. 205—212.

ПриміткиРедагувати

  1. archINFORM — 1994.
  2. Taimina D., Henderson D. W. Reuleaux Triangle. Kinematic Models for Design Digital Library (англійською). Cornell University. Архів оригіналу за 2012-05-10. Процитовано 2011-10-11. 

ПосиланняРедагувати