Ценолест

рід ссавців
Ценолест
Caenolestes fuliginosus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Чотириногі (Tetrapoda)
Амніоти (Amniota)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Ценолестоподібні (Paucituberculata)
Родина: Ценолестові (Caenolestidae)
Рід: Caenolestes
(Thomas, 1895)
Види
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Caenolestes
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Caenolestes
EOL logo.svg EOL: 15588
ITIS logo.svg ITIS: 552398
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37886
Fossilworks: 196736

Ценолест (Caenolestes) — рід ссавців з когорти сумчастих, надряду америдельфів (Ameridelphia). Типовий вид: Caenolestes fuliginosus Tomes, 1863. Тварини знаходяться в Колумбії, Еквадорі, Перу й Венесуелі. Етимологія: грец. καινός — «новий», грец. λῃστής — «розбійник».

МорфологіяРедагувати

Голова й тіло довжиною 90—135 мм, хвіст довжиною 93—139 мм, вага дорослих самців 25—41 гр, вага дорослих самиць 16—26 гр. Хутро м'яке й густе по всьому тілу. Забарвлення різне для різних видів але загалом верх темний, частіше закопчено-коричневий, чорнувато-коричневий, темнувато-чорний чи свинцево-чорний. Деякі види однорідно забарвлені чи близько того, інші мають світліший низ. Хвіст скупо вкритий волоссям і того ж кольору, що й спина, хоча в деяких видів є білуватий кінчик. Голова видовжена, очі дуже малі, вуха заокруглені. Хвіст звужується поступово і нечіпкий. Зубна формула: i 4/3, c 1/1, p 3/3, m 4/4, в цілому 42 зубів.

ЕкологіяРедагувати

Живе у гірських лісах і лучній зоні Анд на висотах 1500—4000 м. Надає перевагу прохолодим, мокрим місцям, вкритим густою рослинністю. Це тварини нічні й наземні, хоча вони здібні дереволази й використовують хвіст як підпору при русі по вертикальним поверхням. Вважається, що в першу їх дієта складається з комах та їх личинок, черв'яків і з дрібних хребетних, додатково також харчуються рослинами.

ВідтворенняРедагувати

Самиці мають чотири соски, але не мають сумки. Сезон спаровування припадає на літо, розмір приплоду становить 1—6 дитинчат. Вони витрачають свої перші тижні життя, висячи на соску матері, захищені тільки шкірою.

ДжерелаРедагувати