Цеголко Святослав Петрович

український журналіст

Святослав Петрович Цеголко (нар. 30 квітня 1979(19790430), м. Бурштин, Україна) — український журналіст та телеведучий.

Святослав Цеголко
Святослав Петрович Цеголко
Святослав Цеголко
Святослав Цеголко
Прессекретар Президента України
10 червня 2014 — 17 травня 2019
ПрезидентПетро Порошенко
ПопередникДарія Чепак
НаступникЮлія Мендель

Народився30 квітня 1979(1979-04-30) (45 років)
Буршти́н, Галицький район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якжурналіст
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materЛНУ ім. І. Франка і КНУ імені Тараса Шевченка
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений журналіст України

Прессекретар Президента України Петра Порошенка (від 10 червня 2014[1] року до 17 травня 2019[2]).

Життєпис

ред.

Святослав Цеголко народився 30 квітня 1979 року у місті Бурштині Галицького району на Івано-Франківщині.[3]

Навчався в Львівській загальноосвітній школі № 80 та гуманітарній гімназії (1996), факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (2001), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2012, маґістр, спеціальність — міжнародне право).

Працював журналістом газети «Разом» (Львів, 1996—1997), головним редактором журналу «Молода дипломатія» (Львів, 1997—2001), журналістом газети «Поступ» (Львів, 1998—2000), дописувачем газети «За вільну Україну» (Львів, 1999—2000), редактором міжнародних і національних новин на радіо «Люкс FM» (Львів, 1999—2001), репортером, співавтором програми «Спецрепортер» на «Новому каналі» (2001—2004): на 5 каналі: репортер (2004—2005), автор програми «Час: Важливо» та фільму «Українська революція: за півкроку до крові» (2005), спеціальний кореспондент (2005—2006), автор документальних проєктів «П'яте скликання», «Шосте скликання», «Українська незалежність», «Рік 2006», «Українська незалежність: рік 2007», редактор програми «Час: Важливо» (2006—2007), ведучий теледебатів перед достроковими парламентськими виборами (2007), шеф-редактор проєктів (2006—2007), ведучий програми «Час» (2007—2014); прессекретарем президента України (2014—2019).

Санкції

ред.

Святослав Цеголко внесений у санкційний список Російської Федерації від 1 листопада 2018 року[4].

Родина

ред.

Одружений, з дружиною Анною виховують двох дітей: дочку Софія і сина Назара.

Батько — Петро Павлович Цеголко (нар. 3 листопада 1956[5]) — громадсько-політичний діяч. Депутат Львівської обласної ради (2020)[6]. Працював представником Нацради з питань телебачення і радіомовлення (2001—2021)[7]. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2016)[8].

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Указ Президента України від 10 червня 2014 року № 524/2014 «Про призначення С. Цеголка Прес-секретарем Президента України»
  2. Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 265/2019 «Про звільнення С.Цеголка з посади Прес-секретаря Президента України»
  3. Цеголко Святослав Петрович | досьє ЄДНІСТЬ | ЗГАДУВАННЯ | УСІ НОВИНИ | Є!. Єдність.інфо (англ.). Процитовано 9 жовтня 2022. [Архівовано 2022-10-09 у Wayback Machine.]
  4. Це визнання роботи Порошенка, — Цеголко про свою появу у санкційному списку Росії Джерело: https://censor.net/ua/n3094578 [Архівовано 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Цензор.нет. — 2018. — 1 листопада.
  5. Львівська обласна рада // ЦВК 2020.
  6. Цеголко Петро Павлович [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] // ПолітХаб.
  7. У Львові буде новий представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] // DailyLviv. — 2021. — 1 листопада.
  8. Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  9. Указ Президента України від 13 листопада 2008 року № 1041/2008 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку»
  10. Лауреати «Людина року — 2008». Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 29 травня 2012. [Архівовано 2014-12-21 у Wayback Machine.]
  11. Указ Президента України від 4 травня 2019 року № 188/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

ред.

Посилання

ред.