Іван Цапко (1896 — † 10 вересня 1967) — сотник Армії УНР (підполковник в еміграції).

Іван Цапко
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Цапко.jpeg
Загальна інформація
Народження 1896(1896)
Flag of Kuban People's Republic.svg Кубань
Смерть 10 вересня 1967(1967-09-10)
Flag of the United States.svg Нью-Йорк
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19181952
Приналежність Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Формування Окрема кінна дивізія
Війни / битви Перша світова війна
Радянсько-українська війна
Командування
командир полку кінноти в Окремій Кінній Дивізії
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)
Георгіївський хрест 4 ступеня
Воєнний хрест 1914—1918

БіографіяРедагувати

 
Юрій Тамарський, Іван Кедрин, Іван Цапко (праворуч)

Козак-кубанець. Закінчив царську «Офіцерську стрілецьку школу», учений-картограф. У 1914 добровольцем пішов на фронт, служив у Кубанському Козачому війську. За бойові заслуги отримав звання хорунжого.

За активну службу в Першій світовій війні на Кавказькому фронті дістав російський Георгіївський хрест та французький Воєнний Хрест.

У 1917 організував на Кавказькому фронті кінну сотню (згодом — курінь) ім. І. Сірка, яка тривалий час була єдиною підтримкою міської влади у м. Батумі. Навесні 1918 на чолі сотні прибув в Україну. Восени 1918 осавул Слобідського Коша Українського Козацтва. У грудні 1918 р. — січні 1919 р. був командиром Старобільського партизанського кінного загону, з яким незабаром перейшов до Добровольчої армії. Воював з більшовиками у складі кубанських козачих частин. У березні 1920 після капітуляції Кубанська армія на Північному Кавказі перед більшовиками разом з полковником Іваном Омеляновичем-Павленком добрався до Дієвої армії УНР, де командував полком кінноти в Окремій Кінній Дивізії.

З 1923 проживав на еміграції у Польщі.

  • з 1942 р. — начальник штабу козацьких військових частин «Українського Вільного Козацтва» (УВК), член Української вільної академії наук, З 1950 у США, був активним українським громадським діячем. Урядом УНР в екзилі був підвищений до звання підполковника.

ДжерелаРедагувати

  • Українське Козацтво. — 1978 — Ч. 7-8(52-53). — С. 1;
  • Цапко І. Перша українська військова місія в Криму (травень 1920)//Вісті Комбатанта. — 1963. — Ч. 3. — С. 19-26;
  • Цапко І. Кінний бій під Сидоровим//За Державність. — Торонто. — 1964. — Ч. 10. — С. 204–209;
  • Некролог//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1967. — № 5/6. — С. 93.