Цанко Цветанов (болг. Цанко Цветанов, нар. 6 січня 1970, Свіштов) — болгарський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2014 року входить до тренерського штабу клубу «Астана».

Ф
Цанко Цветанов
Особисті дані
Народження 6 січня 1970(1970-01-06) (50 років)
  Свіштов, Болгарія
Зріст 178 см
Громадянство Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987–1988 Болгарія «Академік» (Свіштов) 17 (1)
1988–1993 Болгарія «Етир» 141 (3)
1993–1995 Болгарія «Левскі» 54 (1)
1995–1996 Німеччина «Вальдгоф» 17 (0)
1996–1998 Шотландія «Абердин» 38 (0)
1998–2001 Німеччина «Енергі» (Котбус) 45 (0)
2001–2002 Болгарія «Левскі» 8 (0)
2002–2003 Болгарія «Етир» 26 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991–1996 Болгарія Болгарія 40 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004–2007 Болгарія «Левскі» (помічник)
2008–2009 Болгарія «Літекс» (помічник)
2009–2010 Болгарія Болгарія (помічник)
2011–2012 Кіпр «Анортосіс» (помічник)
2012 Болгарія «Етир-1924»
2013–2014 Болгарія «Ботев» (Пловдив) (помічник)
2014– Казахстан «Астана» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Учасник чемпіонату світу 1994 року і чемпіонату Європи 1996 року у складі збірної Болгарії. Триразовий чемпіон Болгарії у складі «Левскі» (1993—1995), чемпіон Болгарії у складі «Етира» (1991), дворазовий володар Кубку Болгарії у складі «Левскі».

Клубна кар'єраРедагувати

Розпочав займатись футболом в «Академіку» з рідного міста Свіштов, взявши участь у 17 матчах другого за рівнем дивізіоні Болгарії.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Етир», до складу якого приєднався 1988 року. Відіграв за команду з Велико-Тирново наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Етира», був основним гравцем захисту команди і у сезоні 1990/91 допоміг клубу вперше в історії виграти чемпіонат Болгарії.

1993 року уклав контракт зі столичним «Левскі», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Левскі» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і в кожному з сезонів виборов титул чемпіона Болгарії, а в першому ще й Кубок країни.

Протягом сезону 1995/96 років захищав кольори німецького «Вальдгофа», зігравши у 17 матчах Другої Бундлсліги, після чого відправився до Шотландії, де два сезони захищав кольори «Абердина».

Влітку 1998 року Цветанов повернувся до Другої Бундесліги, де став виступати за «Енергі» (Котбус), з яким у 2000 році зайняв 3-тє місце та вийшов в елітний дивізіон. Втім і Бундеслізі сезону 2000/01 не був основним гравцем, зігравши лише 5 матчів, після чого покинув команду і знову став виступати за «Левскі», з яким у першому ж сезоні здобув «золотий дубль»[1].

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Етир», зігравши 26 матчів за клуб у сезоні 2002/03.

Виступи за збірнуРедагувати

21 вересня 1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в грі проти Туреччини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, де зіграв в шести з семи матчах, всі з першої хвилиною (пропустив лише гру з Мексикою через дискваліфікацію за червону картку у попередній грі з Аргентиною), а команда досягла матчу за третє місце, програвши в ньому з рахунком 0:4 Швеції. Через два роки був основним гравцем і на чемпіонаті Європи 1996 року в Англії, де зіграв в всіх трьох іграх, втім його команда не зуміла вийти з групи.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 40 матчів.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2004 року, увійшовши на запрошення Станіміра Стоїлова до тренерського штабу клубу «Левскі», де пропрацював з 2004 по 2007 рік. Після цього разом із Стоїловим працював асистентом у «Літексі», збірній Болгарії[2] та кіпрському «Анортосісі».

В січні 2012 року очолив «Етир-1924» і того ж року вивів команду до вищого дивізіону після 14-річного перебування в нижчих лігах. Однак потім він не зміг знайти спільну мову з турецьким власником клубу Фейзі Ілханлі, з яким не раз конфліктував. Інханлі звинувачував Цветанова в організації договірних матчів і навіть санкціював спеціальне розслідування щодо Цветанова, який відкидав всі звинувачення на свою адресу. В результаті, як йшлось в офіційній заяві, тренер у жовтні 2012 року був звільнений в зв'язку з «серією заяв проти турецького власника Фейзі Ілханлі і діями, які підривають престиж клубу»[3].

2013 року Цанко повернувся до роботи зі Стоїловим і увійшов до тренерського штабу «Ботева» (Пловдив), а 2014 року увійшов до тренерського штабу казахстанської «Астани», яку також очолив Стоїлов[4]..

Титули і досягненняРедагувати

«Етир-1924»: 1990–91
«Левскі»: 1993–94, 1994–95, 2000–01
«Левскі»: 1993–94, 2001–02

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати