Відкрити головне меню

Футбольний клуб «Етир» (Велико-Тирново) або просто «Етир» (болг. ФК Етър (Велико Търново)) — професіональний Болгарський футбольний клуб з міста Велико-Тирново, створений у 1924 році, розформований — 2003 року.

«Етир»
ФК Етир (Велико-Тарново) лого.png
Повна назва Футбольний клуб
«Етир» (Велико-Тирново)
Прізвисько болг. Болярите
(Бояри)
болг.
Виолетовите
(Фіолетові)
Засновано 24 квітня 1924
Розформовано 2003
Населений пункт Велико-Тирново, Болгарія Болгарія
Стадіон «Івайло», Велико-Тирново
Вміщує 25 000
Президент Болгарія Александр Нанков
Головний тренер Болгарія Красимир Балаков
Ліга
Домашня
Виїзна


Зміст

Хронологія назвРедагувати

  • 1924 - «Етир» (Велико-Тирново)
  • 1946 - «Трапеція» (Велико-Тирново)
  • 1948 - «Ударник» (Велико-Тирново)
  • 1950 - «Червоно знаме» (Велико-Тирново)
  • 1952 - «Спартак» (Велико-Тирново)
  • 1954 - ДНА (Велико-Тирново)
  • 1957 - ДФС «Етир» (Велико-Тирново)
  • 1986 - ФК (Велико-Тирново)
  • 2003 - Розформування

ІсторіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

ФК «Етир» було створено в 1924 році шляхом об'єднання існуючих до цього клубів: «Молодіжного спортивного клубу», «Слави», «Фенікса», «Вікторії» та ще трьох клубів. Назву клубу було обрано після тривалих суперечок як компромісний варіант — об'єднана команда отримала слов'янську назву річки Янтра — «Етир», яка означає «швидкоплинна вода». У 1926 році клуб вперше взяв участь у національному чемпіонаті. У період з 1946 по 1957 рік носила назви «Трапезіца», «Ударнік», «Червено знамє», «Спарта» та «ДНА». У зв'язку з будівництвом стадіону «Івайло», з 1954 по 1958 рік, домашні поєдинки клуб з Велико-Тирново проводив на стадіоні «Спартак». З 1969 року, з двома невеликими перервами в 1975—1979 та 1980—1981 роках, клуб виступав у Професіональній футбольній групі А. У 1974 році «Етир» виступав у Кубку УЄФА, але був обіграний «Інтером».

На міжнародному рівніРедагувати

На міжнародній арені «Етир» представляв Болгарію набагато більше, ніж коли-небудь — у 1982 році в Індонезії команда виграла престижний турнір. У 1983 році, команда яка виступала в групі Б національного чемпіонату, взяла участь у турнірі, який проходив у Португалії. У своєму дебютному сезоні в Кубку Інтертото «Етир» на груповому етапі зайняв перше місце, випередивши команди зі Швеції, Чехословаччини та Нідерландів. Найуспішнішими в історії клубу стали 1989—1991 роки, коли команда двічі завоювала бронзові медалі чемпіонату Болгарії (1989 та 1990), двічі виходила до півфіналу кубку Болгарії (1990 та 1991), а також чемпіонство в національній першості (1991 рік) та перемога в останньому розіграші кубку БФС (Колишній кубок Радянської Армії). У ці роки в команді грали такі відомі футболісти: Трифон Іванов (1983-1988), Красимир Балаков (1983-1990), Іліян Кір'яков (1984-1991), Бончо Генчев (1987-1991), Цанко Цвєтанов, Ніколай Донєв та Еміль Дімітров. Старшим тренером команди-чемпіона був Георгі Васілєв, а помічник тренера — Стоян Петров.

Виліт з групи «А» та втрата професіонального статусуРедагувати

У 1998 році «Етир» вилетів до групи «Б», а в 2000 році опинився ще нижче, в групі «В». З 2003 року доросла чоловіча команда клубу не функціонує, натомість продовжувала функціонувати дитячо-юнацька спортивна школа. Напередодні початку сезону 2013/14 років вона була представлена двома командами — юнаки старшого віку та діти. 17 липня 2013 року було створено команду СФК «Етир» (Велико-Тирново), яка, однак, не є правонаступником «Етира».

 
Матч команди проти ФК «Царско село»

ДосягненняРедагувати

  •   Кубок БФС
    •   Володар (1): 1991
  •   Кубок ПФЛ
    •   Володар (1): 1995
  • Болгаро-Італійський кубок
    •   Володар (1): 1988

Виступи в єврокубкахРедагувати

Кубок УЄФА, Ліга чемпіонів та Кубок Інтертото

Сезон Турнір Етап Країна Раунд Вдома На виїзді Результат
1974–75 Кубок УЕФА 1 раунд   Інтернаціонале 0:0 0:3 0:3  
1991–92 КЄЧ 1 раунд   Кайзерслаутерн 1:1 0:2 1:3  
1995 Кубок Інтертото група 9   Чахлеул 0:2
1995 Кубок Інтертото група 9   Бобі (Брно) 3:2
1995 Кубок Інтертото група 9   Гронінген 0:3
1995 Кубок Інтертото група 9   Беверен 1:2

Відомі гравціРедагувати

ПосиланняРедагувати