Хутір Біленького
Хутір Біленького — колишній хутір у Бистрицькій волості Бердичівського повіту Київської губернії та Скраглівській сільській раді Махнівського (Бердичівського) і Бердичівського районів Бердичівської округи.
| хутір Біленького | |
|---|---|
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} УНР УРСР СРСР
|
| Область | Київська губернія Бердичівська округа |
| Район/міськрада | Бердичівський повіт Махнівський район Бердичівський район |
| Громада | Бистрицька волость Скраглівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | невідомо |
| Населення | 26 (1926) |
| Зняте з обліку | до 1 жовтня 1941 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
| Найближча залізнична станція | Бердичів |
Населення ред.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 26 осіб, з них 14 чоловіків та 12 жінок; за національністю — 22 українці та 4 євреї. Кількість домогосподарств — 6[1].
Історія ред.
Час заснування — невідомий. До 1923 року входив до складу Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії[1]. У 1923 році включений до складу Скраглівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоствореного Бердичівського (згодом — Махнівський) району Бердичівської округи Київської губернії. Станом на 17 грудня 1926 року — в підпорядкуванні Скраглівської сільської ради Бердичівського району Бердичівської округи (х. Бєлкіна)[2]. Відстань до центру сільської ради, с. Скраглівка — 3 версти, до районного та окружного центру, міста Бердичів — 9 верст, до найближчої залізничної станції (Бердичів) — 11 верст[1].
Знятий з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[2].
Примітки ред.
- ↑ а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 14-15. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 112, 202. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |