Відкрити головне меню

Хумбаба

Жахливий страж Кедрового лісу в шумеро-аккадській міфології, герой Епосу про Гільгамеша
Хумбаба, теракота, Лувр

Хумбаба (від аккад. 𒄷𒌝𒁀𒁀)[1] або Хувава (від шум. 𒄷𒉿𒉿)[2][3][4] — в шумеро-аккадській міфології жахливий страж Кедрового лісу, де живуть боги. Він був створений богом Енлілем, щоби люди не втручалися у справи богів. У поемі Епос про Гільгамеша, головні герої Гільгамеш та Енкіду вбивають Хуваву[5].

ПоходженняРедагувати

За однією з версій, Хувава міг бути уособленням еламського божества Хумбана[5], який вважався головним богом і захисником королів[6]. Проте існує більш вірогідна версія, що праобразом Хубаби було двостатеве божество (в деяких міфах зустрічається як чудовисько[7]) Комбабос (або ще Кубаба[8]), якому поклонялися в давній Фригії, а потім під різними іменами в Лідії та Сирії[5][7][9]. Персоніфікація природи Комбабос, якому під різними іменами поклонялися в Межиріччі, імовірно перейшло в образ чудовиська-захисника Хуваву[8]. Окрім того, це божество зустрічається й у ранніх шумерських текстах, але з різними функціями: як Кубаба єдина королева і засновниця третьої династії Кіша (надалі її шанували як богиню Хепат[10], що охороняла різні міста); і як богиня на ім'я Губаба[11][8]. На підтвердження цієї версії вказують: ім'я богині, її охоронні функції та згадки в текстах[7]. Окрім того, в деяких міфах (наприклад, у хеттів) вона згадується як чудовисько, народжене з каменю, і яке живе у горах і охороняє їх від зайд[7][6].

ЗображенняРедагувати

 
Зображення Хубаби

Зазвичай Хуваву зображували як істоту з людським тілом, лев'ячими пазурями, обличчям чудовиська, довгим волоссям і довгими вусами[5]. У мистецтві Месопотамі, Хувава часто зустрічається в ілюстраціях Епоса про Гільгамеша, де його вбивають Гільгамеш та Енкіду[12]. У самому епосі він майже не описаний. Проте зустрічаються версії, де він описаний як жахливе чудовисько із лапами лева замість рук і пташиними пазурами на ногах; замість хвоста і пеніса у нього були змії[13][14].

Епос про ГільгамешаРедагувати

Вперше Хувава з'являється у другій табличці Епоса про Гільгамеша, де Гільгамеш запропонував Енкіду піти до Кедрового лісу, де живуть боги. Енкіду попереджає Гільгамеша, що Енліль створив (в більшості джерел, Хуваву описується як щось штучно створене, аніж щось живе[14]) Хуваву і наказав йому захищати Кедровий ліс. Енкіду також застережує про силу Хувави (він вивергає полум'я) і про його захист у вигляді семи шарів випромінювання (аккад. melammu описує «світло», яке йде від божеств і деяких чудовиськ, і може викликати як захоплення, так і жах[5]).

Хумбаба - ураган його голос,

Уста його - полум'я, смерть - його подих.

Нащо ти намислив таке звершити?

Бій нерівний в оселі Хумбаби!

(...)

А Хумбаба - сам Шамаш надав йому сили,

БОГ АДДУ НАДАВ ЙОМУ ЗВАГИ,

Коли Гільгамеш з Енкіду заходять до Кедрового лісу, Хувава намагається захищатися, але вони ловлять його (в різних версіях по-різному: або обдуривши, або силою[1][3][2]) і він просить про помилування. Енкіду ж вмовляє Гільгамеша вбити Хуваву, що той і робить відрубавши йому голову.

ПриміткиРедагувати

  1. а б George, A. R. (2003). The Babylonian Gilgamesh Epic: Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts (en). Oxford University Press. ISBN 9780199278411. 
  2. а б Gilgamesh and Huwawa, version A: translation. etcsl.orinst.ox.ac.uk. Процитовано 2019-05-23. 
  3. а б Gilgamesh und Huwawa, Version B: translation. etcsl.orinst.ox.ac.uk. Процитовано 2019-05-23. 
  4. The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature. etcsl.orinst.ox.ac.uk. Процитовано 2019-05-23. 
  5. а б в г д RaOduss, Qwelian. AN ILLUSTRATED DICTIONARY Gods, Demons and Symbols of Ancient Mesopotamia (en). Процитовано 2019-05-23. 
  6. а б Henkelman, Wouter (2008). The other gods who are: studies in Elamite-Iranian acculturation based on the Persepolis fortification texts (en). Nederlands Instituut voor het Nabije Oosten. ISBN 9789062584147. 
  7. а б в г The Cambridge Ancient History (en). Cambridge University Press. 1970. ISBN 9780521086912. 
  8. а б в Deroy, Louis. Kubaba, déesse crétoise. Ediciones Universidad de Salamanca (España). OCLC 703715364. 
  9. Sayce, A. H. (Archibald Henry), 1845-1933. The decipherment of the Hittite hieroglyphic texts.. OCLC 1006054669. 
  10. Aslantürk, Nursel (2016). HİTİT PANTEONUNDA BİR TANRI GRUBU: ADAMMA, KUBABA VE ḪAŠUNTARḪİ. IJASOS- International E-journal of Advances in Social Sciences 2 (4). с. 117. ISSN 2411-183X. doi:10.18769/ijasos.14100. Процитовано 2019-05-23. 
  11. Schretter, Manfred. Rollinger, Robert, 1964- ... (2005). Von Sumer bis Homer : Festschrift für Manfred Schretter zum 60. Geburtstag am 25. Februar 2004. Ugaritverlag. ISBN 3934628664. OCLC 470422213. 
  12. Ornan, Tallay. Tallay Ornan 2010, Humbaba, the Bull of Heaven & the contribution to Gilgamesh Epic, OBO 245, 229-260, 411-424 (en). Процитовано 2019-05-23. 
  13. Maul, Stefan M., ред. (2005). Das Gilgamesch-Epos. Das Gilgamesch-Epos. C.H.Beck. с. 43–192. ISBN 9783406642326. 
  14. а б George, A. R., editor, translator. (2003). The Babylonian Gilgamesh epic : introduction, critical edition and cuneiform texts. Oxford University Press. ISBN 0198149220. OCLC 51668477. 

Джерела та літератураРедагувати

  • На ріках вавилонських: З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М.Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991.

ПосиланняРедагувати