Вікіпедія

Хулусі Бехчет

Хулусі Бехчет[3](тур. Hulusi Behçet; 20 лютого 1889 році, Стамбул — 8 березня 1948, Стамбул) — турецький дерматолог, ім'ям якого названа хвороба Адамантіадіса — Бехчета; закінчив Медичну академію Гюльхане у Стамбулі в 1910 році; у 1914 році був призначений заступником головного лікаря у військовий шпиталь Стамбулу.

Хулусі Бехчет
тур. Hulusi Behçet
Народився 20 лютого 1889(1889-02-20)[1][2]
Стамбул, Османська імперія
Помер 8 березня 1948(1948-03-08)[1][2] (59 років)
Стамбул, Туреччина
·інфаркт міокарда
Країна  Туреччина
Діяльність дерматолог, викладач університету
Alma mater Kuleli Military High Schoold
Gülhane Training and Research Hospitald
Стамбульський університет
Галузь дерматологія
Заклад Стамбульський університет
Війна Перша світова війна
Особ. сторінка hulusibehcet.net
CMNS: Хулусі Бехчет у Вікісховищі

Життєпис ред.

Хулусі Бехчет народився 20 лютого 1889 року у Стамбулі; закінчив стамбульську медичну академію Гюльхане у 1910 році і почав працювати у дерматологічній клініці при академії. У липні 1914 він був призначений до військового шпиталю Стамбулу, де став заступником головного лікаря. Під час Першої світової війни працював дерматологом у військовому шпиталі в Едірне, а наприкінці війни — з серпня 1918 — працював у Будапешті і в берлінській клініці Шаріте. Повернувся до Османської імперії у жовтні 1919 року.

Попрацювавши деякий час у власній клініці, у 1923 році Бехчета було призначено головним лікарем у лікарні Хаскьой, яка спеціалізувалася на захворюваннях, що передаються статевим шляхом ; за шість місяців він став старшим лікарем у дерматологічній клініці лікарні Гураба. Після університетської реформи 1933 року він був призначений професором кафедри дерматології і сифілісу. Популярність прийшла до нього завдяки праці над хворобою, названою згодом «хворобою Бехчета»[4] (на медичному конгресі у Женеві 1947 року). У 1939 році він став професором медичного факультету Стамбульського університету; помер 8 травня 1948 року.

Праці ред.

  • Behçet H, Hodara M. Etude histologique expérimentale sur le sublimé appliqué sur la peau normale . Keçecian Matb., Istanbul, 1921.
  • Behçet H, Hodara M. Recherches sur la pathogénie de la dermatose produites par les poussiéres d'orge altérées . Istanbul, 1921.
  • Behçet H, Hodara M. Un cas de iodide noduleuse, pustuleuse, ecthymateuse et vegétante ou ioderma tubéerosum. Istanbul, 1921.
  • Behçet H. Emrazı Cildiyede Laboratuarın Kıymet ve Ehemmiyeti. Istanbul, 1922.
  • Behçet H. Halep veya Şark Çıbanlarının Diatermi ile Tedavisi . Orhaniye Matb., Istanbul. Тисячу дев'ятсот двадцять дві.
  • Behçet H. Frengi tedavisi hakkında beynelmilel anketlerim. 1923.
  • Behçet H. Wassermann Hakkında Noktai Nazar ve Frengi Tedavisinde Düşünceler . Istanbul, 1924.
  • Behçet H. Frengi iptidai karhası ve hurdebini teşhisi. 1926.
  • Behçet H. Halep veya Şark Çıbanlarının Diatermi ile Tedavisi . Kader Matb., Istanbul. 1926.
  • Behçet H, Hodara M, Süreyya. Memleketimizde Arpa Uyuzlarının Menşei Hakkında Etüdler. Istanbul, 1927.
  • Behçet H. Frengi Niçin Ayıp Görülür, Frengiyi Neden Gizli Tutmak Adet Olmuştur. Tabiatta Ayıp Denilen Hastalık Var mıdır ?, Belediye Basımevi, Istanbul, 1935.
  • Behçet H. Frengi Dersleri. Istanbul, Akşam Matbaası, 1936.
  • Behçet H. Frengi tarihi ve geçirdiği devirler. Üniv. Haft. Ist. Üniv. Yayın., No : 47, Ist. 1937.
  • Behçet H. Klinikte ve Pratikte Frengi Teşhisi ve Benzeri Deri Hastalıkları . Istanbul, Kenan Basımevi, 1940.

Примітки ред.

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Who Named It?
  3. ↑ Головач И. Ю. Профессор Хулуси Бехчет — известный турецкий дерматолог, описавший болезнь Бехчета // Український ревматологічний журнал. — 2012. — № 2. — С. 56—59.
  4. ↑ Sanem Güvenç Salgırlı. Eugenics for the Doctors: Medicine and Social Control in 1930s Turkey // Journal of the History of Medicine and Allied Sciences. — 2011. — Iss. 3. — P. 281–312. — ISSN 0022-5045.

Література ред.

  • Türkan Saylan: Life Story of Dr. Hulusi Behçet, Yonsei Med J 1997; 38: 327—332.
  • Sy Tan, Ps Poole. Hulusi Behçet (1889–1948): Passion for dermatology // Singapore Medical Journal. — 2016. — Iss. 7 (7). — P. 408–409.
  • Lorenzo Emmi. Behçet's Syndrome: From Pathogenesis to Treatment. — Springer Science & Business Media, 2013. — С. 9. — ISBN 9788847054776.

Посилання ред.

  • Yalçın Tüzün (2011). Prof. Dr. Hulusi Behçet, 1889—1948. hulusibehcet.net (тур.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 26 березня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хулусі_Бехчет&oldid=40248371