Христо Аргіров
Христо Аргіров, відомий як Чауш[1][2] (1884, Чичигаз, Еніджевардарський район, Егейська Македонія — 7 лютого 1922, Софія, Болгарія) — македонський революціонер, член Македонського комітету, едеський лідер Внутрішньої македоно-одринської революційної організації.[3]
| Христо Аргіров | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1884 Пелла[d], Пелла, Центральна Македонія, Македонія та Фракіяd, Греція |
| Помер | 7 лютого 1922 Софія, Болгарія |
| Діяльність | революціонер |
| Знання мов | болгарська |
| Учасник | Перша Балканська війна і Друга Балканська війна |
Життєпис
ред.Чауш народився в 1884 році в селі Енієвардар Чичигаз. Приєднався до ВМОРО і став комою воєводи Апостола. Згодом був призначений незалежним керівником компанії у Водені та Єніджевардарі. Влітку 1904 р. Апостол Воєвода і Христо Аргіров із загоном, що складався переважно з влахів, організували напад на патріархів між містами Гевгелія, Енідзе-Вардар і Воден і навіть залякали Негуш.[4]
У травні 1912 р. з чотою Ічка Димитрова вступив до Македонії і був призначений Воденським повітовим воєводою.[5] Під час Першої Балканської війни він очолював компанію македонсько-одринських добровольчих загонів, які діяли в Берско і допомагали грецькій армії взяти Бер і Негуш.[6] У 1913 році був захоплений греками з усією ротою[7] і утримувався до лютого 1914 року.[8] Після окупації Егейської Македонії Грецією Аргіров знову став лідером ВМОРО.[9] Помер у Софії 7 лютого 1922 року.[10]
Посилання
ред.- ↑ Псевдонимите на ВМРО, Ангел и Христо Узунови, Серија, «Архивата на Ангел Узунов», Државен Архив на Република Македонија, Скопје, 2015, стр. 63
- ↑ Николов, Борис. ВМОРО — псевдоними и шифри 1893—1934, Звезди, 1999, стр. 103.
- ↑ Енциклопедија ВМРО, Скопје 2015, стр. 12
- ↑ Dakin, Douglas. The Greek Struggle in Macedonia 1897—1913, Society of Macedonian studies, Thessaloniki, 1993, стр. 165—166.
- ↑ Динев, Ангел. Хуриетът и следхуриетските борби в Гевгелийско. София, 1934, стр. 62-64.
- ↑ Генов, Георги. Беломорска Македония 1908—1916, Торонто, 2006, стр.111
- ↑ «Националноосвободителната борба в Македония, 1919—1941 г.», Колектив, ИК «Знание», София, 1998 г., стр. 24
- ↑ «Македоно-одринското опълчение 1912—1913 г. Личен състав», Главно управление на архивите, 2006, стр. 796.
- ↑ Гоцев, Димитър. Национално-освободителната борба в Македония 1912—1915, Издателство на БАН, София, 1981, стр. 133.
- ↑ Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация. Войводи и ръководители (1893—1934). Биографично-библиографски справочник, София, 2001, стр. 10.