Храм Святого Архистратига Михаїла — церква у селі Завалів Підгаєцького району Тернопільської області, діюча церква Підгаєцького благочиння Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

Храм Святого Архистратига Михаїла
Назва на честь: Архангел Михаїл

49°12′23″ пн. ш. 25°01′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806Координати: 49°12′23″ пн. ш. 25°01′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806
Статусдіюча
Країна Україна
РозташуванняЗавалів, Підгаєцький район, Тернопільська область
КонфесіяУкраїнська православна церква Київського патріархату
ЄпархіяТернопільська єпархія
Будівництво1893
Настоятельпротоієрей Михайло Демида
Церква Святого Архистратига Михаїла (Завалів). Карта розташування: Тернопільська область
Церква Святого Архистратига Михаїла (Завалів)
Церква Святого Архистратига Михаїла (Завалів) (Тернопільська область)
Мапа

CMNS: Церква Святого Архистратига Михаїла у Вікісховищі

Назва

ред.

Церкву названо на честь Архистратига Михаїла.

Історія

ред.

Спочатку церква у Завалові називалася імені св. Архистратига Михаїла, та коли цісар Йосиф ІІ у 1782 році закрив церкву св. Миколая і розв'язав монастир оо. Василіян на Кам'яній Горі, тоді частину церковного майна і чудотворний образ св. Миколая перенесено до Завалова, відтоді церква носила назву імені св. Архистратига Михаїла і св. Миколая.

У 1886 році у Завалові сталася велика пожежа. Згоріло майже все село, у тому числі й стара дерев'яна церква та дзвіниця. Але вже у 1893 році було збудовано нову, муровану церкву, а в 1893 - дзвіницю, теж муровану, велику, з банею. Будівничим церкви і дзвіниці був Хащевич із Монастириська.

Пізніше образ св. Миколая перенесли у церкву села Середнє, де тепер є церква св. Миколая (1995р.), а завалівський храм знову став імені св. Архистратига Михаїла.

Парохи

ред.

1825 до 1848 - першим знаним парохом Завалова був о. Елифей Гарасевич.

Декілька років після його смерті в Завалові не було священника. Аж поки завалівський дідич д-р Климентій Рачинський, перебуваючи у Львові на Богослужінні в Преображенській церкві), почув спів і відправу молодого священника о. Дмитрія Гузара. Йому він і запропонував парафію в Завалові.

У 1875 р. - парохом був о. Гриба.

Біля 1878 року син о. Дмитра Гузара, о. Євген Гузар, теж парохував у Завалові, і створив хор.

На місце о. Д. Гузара прийшов о. Дионізій Коцюба, який у 1930-х роках змінив своє прізвище на Коцюбинський. Помер о. Коцюбинський у 1950 році, і протягом двох років у Завалові не було священника, приїздив парох з Носова, о. Максимюк.

У 1952 році прийшов о. Іван Метельський з Дубна. Йому збудували парафіяльний дім, адже попередній парафіяльний дім влада забрала під медпункт. Та у 1970 році, після смерті дружини, о. Метельський виїхав із Завалова.

Серед парохів також були: о. Я. Рокицький, о. Мирослав Муравський, о. Власав-Панашій [1].


Завалівська церква сьогодні

ред.

17 листопада 2019 року архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор з архієрейським візитом відвідав Підгаєцьке благочиння ПЦУ, і на запрошення настоятеля храму св. архістратига Михаїла священника Володимира Капустяника Високопреосвященнійший владика звершив Божественну літургію, а також освятив новий престіл храму та антимінси для Підгаєцького благочиння [2].

Література

ред.
  • Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. - Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. - Друкарня "Київ", Торонто, Канада. - 744с.

Примітки

ред.
  1. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. - Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. - Друкарня "Київ", Торонто, Канада. - С. 489-490
  2. https://cerkva.te.ua/arhiyerejskyj-vizyt-u-zavaliv-pidgayetskogo-blagochynnya/