Відкрити головне меню

Храм святого Архистратига Михаїла (Завалів)

Церква святого Архистратига Михаїла
Назва на честь: Архангел Михайло
Храм святого Архистратига Михаїла (Завалів).jpg

49°12′23″ пн. ш. 25°01′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806Координати: 49°12′23″ пн. ш. 25°01′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806
Статус діюча
Країна

Україна Україна

Розташування Завалів, Підгаєцький район, Тернопільська область
Конфесія Українська православна церква Київського патріархату
Єпархія Тернопільська єпархія
Будівництво 1893
Настоятель протоієрей Михайло Демида
Храм святого Архистратига Михаїла (Завалів). Карта розташування: Тернопільська область
Храм святого Архистратига Михаїла (Завалів)
Храм святого Архистратига Михаїла (Завалів) (Тернопільська область)

Церква святого Архистратига Михаїла — церква у селі Завалів Підгаєцького району Тернопільської області, діюча церква Підгаєцького благочиння Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

Зміст

НазваРедагувати

Церкву названо на честь Архистратига Михаїла.

ІсторіяРедагувати

Спочатку церква у Завалові називалася імені св. Архистратига Михаїла, та коли цісар Йосиф ІІ у 1782 році закрив церкву св. Миколая і розв'язав монастир оо. Василіян на Кам'яній Горі, тоді частину церковного майна і чудотворний образ св. Миколая перенесено до Завалова, відтоді церква носила назву імені св. Архистратига Михаїла і св. Миколая.

У 1886 році у Завалові сталася велика пожежа. Згоріло майже все село, у тому числі й стара дерев'яна церква та дзвіниця. Але вже у 1893 році було збудовано нову, муровану церкву, а в 1893 - дзвіницю, теж муровану, велику, з банею. Будівничим церкви і дзвіниці був Хащевич із Монастириська.

Пізніше образ св. Миколая перенесли у церкву села Середнє, де тепер є церква св. Миколая (1995р.), а завалівський храм знову став імені св. Архистратига Михаїла.

ПарохиРедагувати

1825 до 1848 - першим знаним парохом Завалова був о. Елифей Гарасевич.

Декілька років після його смерті в Завалові не було священика. Аж поки завалівський дідич д-р Климентій Рачинський, перебуваючи у Львові на Богослужінні в Преображенській церкві), почув спів і відправу молодого священика о. Дмитрія Гузара. Йому він і запропонував парафію в Завалові. Завалів завдячує отцям Гузарам за їхню наполегливу працю для піднесення свідомості селян.

У 1875 р. - парохом був о. Гриба.

Біля 1878 року син о. Дмитра Гузара, о. Євген Гузар, теж парохував у Завалові, і створив хор. Завлівські парафіяни дуже шкодували, коли о. Євген Гузар виїхав з Завалова, а ще більше сумували, коли о. Дмитро у 1908 році помер.

На місце о. Д. Гузара прийшов о. Дионізій Коцюба, який у 1930-х роках змінив своє прізвище на Коцюбинський. Помер о. Коцюбинський у 1950 році, і протягом двох років у Завалові не було священика, приїздив парох з Носова, о. Максимюк.

У 1952 році прийшов о. Іван Метельський з Дубна. Йому збудували парафіяльний дім, адже попередній парафіяльний дім влада забрала під медпункт. Та у 1970 році, після смерті дружини, о. Метельський виїхав із Завалова.

Серед парохів також були: о. Я. Рокицький, о. Мирослав Муравський, о. Власав-Панашій [1].

ЛітератураРедагувати

  • Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. - Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. - Друкарня "Київ", Торонто, Канада. - 744с.
  1. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. - Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. - Друкарня "Київ", Торонто, Канада. - С. 489-490