Хотинське нахіє
Хотинське нахіє — провінція Османської імперії, утворена 1713 з Хотинського цинуту (округи) Молдавського князівства (територія сучасних Хотинського, Кельменецького, Сокирянського, частини Новоселицького районів Чернівецької області України та частини Єдинецького повіту Молдови).
Історія ред.
1713 Хотинський цинут фірманом султана Агмеда III був вилучений з Молдавського князівства, на нього поширилася султанська адміністрація. Кордони Хотинського нахіє та його приналежність до Османської імперії було підтверджено Белградським мирним договором 1739, Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774, Баламутівською конвенцією 2 липня 1776. 1715 в Хотинському нахіє було здійснено дефтер (перепис населення та нерухомого майна), скасовано кріпацтво. 1715—18 збудовано нову Хотинську фортецю. 1739, 1769—74 та 1806—12 Хотинське нахіє було окуповане російськими військами; 1772—73 на Хотинське нахіє поширювалася влада Молдавського князівства; 1774—76 північна частина, а 1788—93 все Хотинське нахіє було окуповане військами Австрії. За Бухарестським мирним договором 1812 Хотинське нахіє увійшло до Російської імперії і 1813 було перетворене на Хотинський повіт Бессарабської області. До 1715 в межах Хотинського нахіє розташовувалися війська шведського короля Карла XII та київського воєводи Ю.Потоцького, 1722 тут перебував гетьман П.Орлик. 1739 російські війська здійснили депортацію частини населення Хотинського нахіє до Російської імперії.
Джерела та література ред.
- О. В. Кресін. Хотинське нахіє [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 423. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.