Відкрити головне меню

Хосе́ Ку́ра (ісп. José Cura, народився 5 грудня 1962 року в Росаріо (Аргентина) — оперний співак, тенор. Відомий як виконавець драматичних партій, зокрема, в «Отелло» Джузеппе Верді і «Самсоні і Далілі» К. Сен-Санса. Може виконувати високі баритональні партії.

Хосе Кура
José Cura
Зображення
Основна інформація
Дата народження 5 грудня 1962(1962-12-05) (56 років)
Місце народження Росаріо, Аргентина
Роки активності 1992 — тепер. час
Громадянство Аргентина Аргентина
Співацький голос тенор, баритон
Нагороди
Knight of the National Order of the Cedar
josecura.com
Файли у Вікісховищі?

Наділений артистизмом і винятковими вокальними даними, від 1990 року Хосе Кура брав участь у багатьох телевізійних оперних постановках і концертах по всьому світі.

Зміст

Кар'єраРедагувати

Музичну освіту здобув як диригент. До 1988 року вокальні дані музиканта не були оцінені належним чином[1]. Він став першим виконавцем, що поєднував спів і диригування, як в концертній діяльності, так і в записах. Кура виконував в одному концерті симфонічні і вокальні номери упереміш. Початком оперної кар'єри співака можна вважати спектакль у Гамбурзькій опері в лютому 2003 року, коли в першому відділенні Кура диригував оперою П'єтро Масканьї «Сільська честь», а після антракту вийшов на сцену в ролі Каніо в опері Руджеро Леонкавалло «Паяци».

2001 року Хосе Кура призначений головним запрошеним диригентом Польського оркестру Sinfonia Varsovia.

Кура є піклувальником Нової девонської опери й віце-президентом Британської молодіжної опери. 2007 року призначений запрошеним професором Королівської академії музики в Лондоні[2].

ВиступиРедагувати

Уперше головну роль Кура виконав у 1993 році в постановці Театру Джузеппе Верді в Трієсті опери А. Бібало «Сіньйорина Джулія», а вже наступного року він зробив свій перший запис. Ним стала опера «Вілліси» Джакомо Пуччіні, яку показали на Ітрійському фестивалі делла Валле в Італії. Він став другим в історії тенором (першим був Енріко Карузо 1902 року), що дебютуровав у Метрополітен-опера на традиційному гала-концерті на честь відкриття сезону Opening Night (1999 рік, «Сільська честь»). 2008 року Кура вийшол на сцену в першій сучасній постановці оригінальній чотирьохактовій версії ранньої опери Пуччіні «Едгар» в туринському Театро Реджіо (Турин).

Від 1990-х років співак багато разів дебютував на нових сценах і з новими ролями в багатьох найбільших театрах світу, починаючи з Лондонського королівського театру Ковент-Гарден у 1995 році в головній ролі рідко виконуваної опери Верді «Стіффеліо». Потім 1998 року Хосе Кура з'явився в «Аїді» в першому сезоні нового Імператорського театру в Токіо. Тоді ж відбулися його дебюти в Парижі, Відні й Мілані.

Репертуар співака поповнився партіями Самсона (1996), Отелло (1997). Роль де Гріє, що її виконав співак записана на відео. Активна творча діяльність співака триває й у другому десятилітті XXI століття[3].

Найважливіші записиРедагувати

Дискографія і фільмографія Кури містить його основний оперний репертуар і концертний як диригент. У 2002 році створив власну звукозаписну компанію Cuibar Phono Video (CPV). Того ж року, накладом CPA видав Другу симфонію Рахманінова з Sinfonia Varsovia.

ДискографіяРедагувати

Рік Запис Компанія
1994 Le Villi Erato
1996 Iris BMG - Ricordi
1997 Anhelo Erato
1997 Puccini Arias Erato
1998 Fedora ECA
1998 Samson et Dalila Erato
1999 Verismo Erato
2000 Pagliacci Decca
2000 Verismo Erato
2000 La Traviata à Paris Teldec
2000 Manon Lescaut Deutsche Grammophon
2001 Bravo Cura Tour Collection Erato
2002 Artist Portrait Warner Classics
2002 Boleros Warner Classics
2002 Aurora CPV
2002 Rachmaninov Symphony N.2 in E minor CPV
2003 Dvorak Love Songs / Symphony N.9 CPV

ФільмографіяРедагувати

Рік Запис Фірма
1999 Great Composers BBC
1999 In Passione Domini RAI
2000 Puccini: Il Trittico BMG - Ricordi
2001 A Passion for Verdi RM Associates
2001 Tosca Kultur
2001 Verdi Gala Euro Arts
2002 Il Trovatore BBC - Opus Arte
2004 Verdi Gala Dynamic
2005 Manon Lescaut TDK
2006 Andrea Chénier Rai Trade
2007 La Traviata à Paris RAI Cinema
2007 Otello Opus Arte
2008 José Cura in Concert Budapest 2000 Cuibar - Bravissimo
2009 Edgar Arthaus - RAI Trade
2010 Cavalleria/Pagliacci SWR - Arte
2012 Samson et Dalila Cuibar - Arthaus

Премії і нагородиРедагувати

[4]

Рік Премія/Нагорода Місце
1994 1st Prize[5] Plácido Domingo's Operalia International Opera Competition
1996 Abbiati Award[6] Premio Franco Abbiati della Critica Musicale Italiana, Italy
1998 Orphée D'Or Académie du Disque Lyrique, France
1999 Professor Honoris Causae Universidad C.A.E.C.E, Argentina
1999 Citizen of Honour[7] City of Rosario, Argentina
1999 ECHO Singer of the Year Deutsche Phono-Akademie, Germany
2000 Chevalier de l'Ordre du Cèdre Lebanese Government
2001 Artist of the Year[8] Grup de Liceistes – Barcelona, Spain
2002 The Ewa Czeszejko[9] Sochacki Foundation Award, Poland
2003 Artist of the Year[10] Catullus Prize, Italy
2004 Citizen of Honour City of Veszprem, Hungary
2005 Citizen of Honour City of Piacenza, Italy
2005 Città di Baveno Festival Umberto Giordano, Italy
2006 Giovanni Zanatello Artist of the 2005 Season Arena di Verona, Italy
2006 Enric Granados Award[11] Enric Granados, Spain
2006 Insigna d'or Amics de l'Opera de Lerida, Spain
2007 Career Achievement Award Lebanese Society of Rosario, Argentina
2008 Best Argentinean Opera Singer of 2007 Fundación Teatro Colón, Argentina
2009 Best Argentinean Male Singers of the Decade (1999-2008)[12] Fundación Konex, Argentina
2009 Career Medal[13] Fondazione Ugo Becattini, Italy
2010 Österreicher Kammersänger[14] Wiener Staatsoper, Austria

ВиноскиРедагувати

  1. Biography with comments by Cura, online at «One Fine Art» Архівовано 8 December 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine. on onefineart.com. Retrieved 28 December 2012
  2. Jose Cura, Royal Academy of Music website. Архівовано 21 September 2010[Дата не збігається] у Wayback Machine. Accessed 6 April 2009.
  3. The Opera Critic, «Reviews, articles, photos and future schedules for José Cura» Online at theoperacritic.com. Retrieved 25 March 2013
  4. http://www.josecura.com
  5. Operalia Winners 1994
  6. Winners of the Premio Franco Abbiati on Wikipedia
  7. Illustruous Citizens of the City of Rosario on Wikipedia
  8. Liceistes Cantant de la Temporada. Архів оригіналу за 15 березень 2012. Процитовано 12 березень 2014. 
  9. Ewa Czeszejko Website. Архів оригіналу за 5 січень 2012. Процитовано 12 березень 2014. 
  10. José Cura Catullo Prize
  11. Enric Granados Award. Архів оригіналу за 8 грудень 2015. Процитовано 12 травень 2019. 
  12. José Cura Fundación Konex
  13. Fondazione Ugo Becattini. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 12 березень 2014. 
  14. Klassik Heute José Cura Kammersanger

ПосиланняРедагувати