Хосе Амальфітані (стадіон)

Стадіон «Хосе Амальфітані» (ісп. Estadio José Amalfitani), або неофіційно «Ель Фортін» (ісп. El Fortín), або просто Стадіон «Велес Сарсфілд» (ісп. Estadio Vélez Sarsfield) — стадіон футбольного клубу «Велес Сарсфілд» в Буенос-Айресі.

«Естадіо Хосе Амальфітані»
Argentina A vs Inglaterra A 02.JPG
Країна Flag of Argentina.svg Аргентина
Розташування Буенос-Айрес, Аргентина
Координати 34°38′07″ пд. ш. 58°31′14″ зх. д. / 34.635375000027778469° пд. ш. 58.52071100002777371° зх. д. / -34.635375000027778469; -58.52071100002777371Координати: 34°38′07″ пд. ш. 58°31′14″ зх. д. / 34.635375000027778469° пд. ш. 58.52071100002777371° зх. д. / -34.635375000027778469; -58.52071100002777371
Побудовано 1947-1951
Відкрито 22 квітня 1951
Реконструйовано 1969, 1978
Власник Велес Сарсфілд
Команда (-и) «Велес Сарсфілд» (футбол)
«Хагуарес» (регбі)
Види спорту футбол і регбі-15
Вміщує 50 000[1]
Вебсайт velez.com.ar/club/estadio(ісп.)

Хосе Амальфітані (стадіон) у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Арена знаходиться в окрузі Лінієрс за адресою Avenida Juan B. Justo 9200.

У минулому у «Велеса» існував свій невеликий стадіон у Вілья-Луго, який отримав прізвисько «Форт» (Fortín). У 1932 році журналіст Уго Маріні опублікував статтю, де і назвав стадіон «Велеса» «фортецею», неприступною для суперників. У 19341935 роках на старій арені був встановлений рекорд у 24 домашніх матчах без поразок. Цей рекорд був побитий вже на новому стадіоні — 28 ігор (19671969).

В 1943 році керівництво клубу, мерії міста та Західної залізниці Аргентини погодили проект будівництва арени, вона повинна була розташовуватися неподалік від того місця, де і старий «Форт». Будівництво проходило з 1947 по 1951 рік.

Стадіон був побудований в 19471951 роках. 22 квітня 1951 року Ель Фортін був відкритий грою «Велеса» з «Ураканом» (2:0). Автор перших голів — Рауль Наполі.

7 грудня 1968 року Ель Фортіну було дано ім'я Хосе Амальфітані, в честь видатного колишнього президента клубу. У 1969 році з'явилося електричне освітлення. В рамках підготовки до чемпіонату світу 1978 року був реконструйований[2].

На Хосе Амальфітані також проводить матчі збірна Аргентини з регбі та футболу.

Важливі матчіРедагувати

Фінали великих турнірівРедагувати

Чемпіонат світу 1978 рокуРедагувати

Дата Раунд Збірна 1 Рахунок Збірна 2
3 червня Група 3   Австрія 2–1   Іспанія
7 червня Група 3   Австрія 1–0   Швеція
11 червня Група 3   Іспанія 1–0   Швеція

Матчі збірної Аргентини з футболуРедагувати

Дата Суперник Рахунок
22 квітня 1974   Румунія 2-1
5 травня 1982   Болгарія 2-1
23 червня 1983   Чилі 1-0
25 вересня 1984   Мексика 1-1
16 грудня 1987   Німеччина 1-0
13 березня 1991   Мексика 0-0
27 березня 1991   Бразилія 3-3
21 грудня 1994   Румунія 1-0
10 березня 1998   Болгарія 2-0
26 червня 1999   Литва 0-0

КонцертиРедагувати

 
QueenФредді Мерк'юрі у футболці збірної Аргентини) на зустрічі з Дієго Марадоною перед їх концертом на стадіоні, 8 березня 1981 року

На стадіоні часто проводяться концерти відомих виконавців. Серед них Iron Maiden, Guns N' Roses, Луїс Мігель, Xuxa, The Killers, INXS, Red Hot Chili Peppers, Erasure, Roxette, Шеріл Кроу, Nirvana, The Ramones, The B-52's, Ніна Хаген, Depeche Mode, Travis, Starsailor, Helloween, Aerosmith, Queen (під час The Game Tour[3]. Приїзд гурту, який тоді був на піку їхньої кар'єри, мало величезні наслідки в Аргентині, широко висвітлювався засобами масової інформації, і відомі особистості, зокрема Дієго Марадона, відвідували їх концерти.[4][5]), Metallica, Slayer, Ерік Клептон, Вітні Х'юстон, Род Стюарт, Боб Ділан, Matisyahu, Пітер Гебріел, Soda Stereo, Motorhead, UB40 та інші. 10 квітня 1987 року тут провів свою месу Папа Римський Іван Павло II.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Estadio José Amalfitani
  2. Estadio José Amalfitani. The Stadium Guide. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 24 грудня 2019. 
  3. La leyenda de Queen en Argentina, Rolling Stone, 5 Nov 2008
  4. Los agitados días de Queen en la Argentina [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] by Matías Bauzo on Infobae, 17 Nov 2018
  5. La historia detrás de la foto [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] by Pablo Lisotto, La Nación, 30 Oct 2018

ПосиланняРедагувати