Відкрити головне меню

Хоральна прелюдія — короткий літургійний музичний твір для органу, побудований на основі якогось хоралу. Зазвичай вони використовувались як вступ до хоралу, який співали прихожани в храмах. Попри те, що хоральні прелюдії переважно були поліфонічними, в них чітко прослуховувалась головна мелодія.

Свій початок бере у творчості німецьких композиторів стилю бароко. Вперше хоральні прелюдії виступили самостійними творами в творчості Дітріха Букстегуде (він написав їх близько 30). Найбільший розквіт припав на творчість Йоганна Себастьяна Баха, який написав 46 хоральних прелюдій та одну незавершену. Вони були упорядковані в «Органну книжечку»[1]. Окрім них майстрами хоральних прелюдій були Йоганн Готфрід Вальтер, Фрідріх Вільгельм Цахау, Самуель Шейдт, Йоганн Пахельбель, Георг Бем,Йоганн Кунау, Георг Філіпп Телеман. В епоху Романтизму їх писали Йоганнес Брамс та Макс Регер.

ПриміткиРедагувати

  1. Grout, Donald J. & Claude V. Palisca. A History of the Western Music 7th edition, Norton, London, 2006. ISBN 978-0-393-97527-7

ДжерелаРедагувати