Ходжер Григорій Гібівич

Григорій Гібівич Ходжер (1929(1929)-2006) — нанайський письменник. Член КПРС з 1954 року.

Ходжер Григорій Гібівич
Народився5 квітня 1929(1929-04-05)[1]
Верхній Нерген, Нанайський район, Хабаровський край, СРСР
Помер9 травня 2006(2006-05-09) (77 років)
Країна СРСР
Діяльністьписьменник
Alma materРосійський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Знання мовнанайська
ЧленствоСП СРСР
Жанрроман
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів

Життєпис

ред.

Григорій Ходжер народився в родині рибалки і мисливця в селі Верхній Нерген (нині в Нанайському районі Хабаровського краю) 5 квітня 1929 року. В молоді роки навчався бляшаній справі, був секретарем сільради, працював у риболовецькій бригаді. У 1956 році закінчив історичний факультет Педагогічний інститут імені О. І. Герцена у Ленінграді.

Перші твори Ходжера було надруковано у 1953 році. Окремим виданням збірка його оповідань «Перші зрушення» вийшла у 1958 році. Його перу належать повісті «Чайки над морем», «Еморон-озеро», «Правнук Дерсу Узала», «Останнє полювання», «Якого кольору сніг?», «Гайчі», «Порожня рушниця», «Квартира з видом на Амур» та інші.

Нанайці-фронтовикам присвячена документальна повість «Найхінці». У трилогії «Амур широкий» показано життя нанайців у час з кінця XIX сторіччя до середини 1930-х років. Також Ходжер є автором низки творів для дітей. Він активно збирав і публікував нанайський фольклор, склав збірки літературних творів народів Далекого Сходу СРСР.

Нагороди та премії

ред.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.