Ходжаєв Файзулла Убайдуллаєвич
Файзулла Убайдуллаєвич Ходжаєв (узб. Fayzullo Ubaydulloyevich Xo'jayev; 1896, Бухара, Бухарський емірат — 13 березня 1938, розстрільний полігон «Комунарка», СРСР) — узбецький радянський державний і політичний діяч, перший голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР (1924—1937), один з організаторів боротьби з басмацтвом, жертва сталінських репресій.
| Файзулла Убайдуллаєвич Ходжаєв | ||||
|---|---|---|---|---|
| Fayzullo Ubaydulloyevich Xo'jayev | ||||
.jpg) | ||||
| Голова ЦВК СРСР від Узбецької РСР | ||||
| 21 травня 1925 — 17 червня 1937 | ||||
| Попередник | Посада заснована | |||
| Наступник | Посада скасована | |||
| 1-й Голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР | ||||
| 27 жовтня 1924 — 17 червня 1937 | ||||
| Попередник | Посада заснована | |||
| Наступник | Карімов Абдулла Карімович | |||
| 1-й голова Ради Народних Назірів Бухарської НРР | ||||
| 2 вересня 1920 — 27 жовтня 1924 | ||||
| Попередник | Посада заснована | |||
| Наступник | Абдурауф Фітрат, в.о. | |||
| Народився |
1896 Бухара, Бухарський емірат | |||
| Помер |
13 березня 1938 Розстрільний полігон «Комунарка» | |||
| Похований | Розстрільний полігон «Комунарка» | |||
| Відомий як | політик | |||
| Країна | Бухарський емірат, Бухарська Народна Радянська Республіка і СРСР | |||
| Політична партія | КПРС | |||
| Нагороди |
| |||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився в купецькій родині. За національністю — таджик[1]. З 1916 року брав участь у молодобухарському русі, із 1917 року був членом ЦК молодобухарської партії[2]. Брав активну участь в організації заколоту проти бухарського еміра, після поразки заколоту втік до Ташкенту. У 1918 році був заарештований російськими білогвардійцями Дутова, у 1919 році звільнений з ув'язнення більшовиками.
Після окупації Бухарського емірату Червоною армією Ходжаєв очолив більшовицький уряд т. зв. Бухарської Народної Радянської Республіки (1920—1924).
Із 27 жовтня 1924 по 17 червня 1937 року — голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР. Водночас із 21 травня 1924 по 17 червня 1937 року — голова Центрального виконавчого комітету СРСР від Узбецької РСР[3]. У 1924—1929 роках брав активну участь у національно-територіальному розмежуванні республік Центральної Азії. Проводив політику колективізації і розкуркулення в Узбекистані, брав участь у придушенні басмацького руху.
17 червня 1937 року звільнений з усіх посад, а 9 липня 1937 року заарештований органами НКВС. Звинувачений у «буржуазному націоналізмі», троцькізмі і шпигунстві на користь Німеччини, Японії, Польщі та США. Був серед підсудних Третього московського процесу, на якому засуджений до смертної кари[4].
Розстріляний 13 березня 1938 року на розстрільному полігоні «Комунарка», там і похований. Посмертно реабілітований у 1956 році.
Нагороди ред.
Був нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної зірки Бухарської НРР 1-го ступеня.
Примітки ред.
- ↑ Файзулла Ходжаев, патриот или предатель?. Радио Озоди (рос.). Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Ходжаев Файзулла Губайдулаевич (1896). Открытый список (рос.). Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Биография: Ходжаев Файзулла - Praviteli.org. www.praviteli.org. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Ходжаев Файзулла Убайдуллаевич. www.hrono.ru. Процитовано 25 січня 2022.
Джерела ред.
- Залесский К.А. Империя Сталина. Биографический энциклопедический словарь. Москва, Вече, 2000.
- Ходжаев Файзулла // Советская историческая энциклопедия. В 16 томах. — М.: Советская энциклопедия. 1973—1982. Том 15. ФЕЛЛАХИ - ЧЖАЛАЙНОР. 1974.
- Биография Файзуллы Ходжаева