Хлібопіч — побутовий малогабаритний електромеханічний пристрій, основною функцією якого є автоматизоване виготовлення формового хлібу, починаючи від замісу тіста і закінчуючи випіканням готового хлібобулочного виробу. Максимальна маса виробу — від 450 до 2000 грам[1], в залежності від моделі хлібопічки. Час виготовлення — 1-6 годин, залежно від виду хліба і способу виготовлення.

Хлібопіч
Зображення
CMNS: Хлібопіч у Вікісховищі
Сучасна хлібопіч.
Хлібопіч з готовим хлібобулочним виробом усередині.

Історія

ред.

Прототип сучасної хлібопічки з'явився в Бостоні на початку XX століття.[2] Перша ж сучасна побутова хлібопічка була розроблена в 1987 році японською фірмою «Matsushita Electric Industrial Company» (нині — Panasonic).[3] Розробляючи хлібопіч, співробітники компанії Matsushita зіткнулися з такою проблемою: випробувальний зразок хлібопічки не міг якісно замісити тісто, через що скоринка хлібу виявлялася пересушеною, а м'якуш, навпаки — непропеченим. Для вирішення цієї проблеми була використана імітація техніки ручного приготування тіста за допомогою вертикальних округлих виступів у хлібопекарській формі, об які лопатка розтягує і розминає тісто в процесі замісу.

Інновація японських інженерів полягає в тому, що вони об'єднали в одному пристрої тістомісильну машину — форма для замішування якої є хлібопекарською формою, розстійну шафу і хлібопекарську піч, і автоматизували технологічний процес, під керівництвом комп'ютера.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Список параметров. market.yandex.ru (рос.)
  2. На початку XX століття з'явився прототип сучасної хлібопічки. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. У 1987 році розроблена перша хлібопічка. [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

ред.