Відкрити головне меню

«Хата на тата» — українське телевізійне реаліті-шоу, що виходить на телеканалі СТБ з 2012 року, суть якого полягає у тому, що дружина покидає сім'ю на певний час заради відпочинку, а на тата звалюються всі хатні клопоти. Телепроект уже налічує 7 сезонів та має значну популярність, особливо в українському сегменті youtube, де певні серії набрали більше 3 млн. переглядів[1]. За підсумками 2015 формат програми «Хата на тата» визнано найкращим «Новим українським форматом» за версією «Телетріумф».[2]

Хата на тата
Телеканал(и) СТБ, Ю
Жанр розваги
Формат зображення 16:9
Тривалість серії 120 хв.
Країна-виробник Україна
Мова оригіналу українська, російська
Перший показ 11 серпня 2012
триває

ФорматРедагувати

За умовами проекту, обирається сім`я, із чоловіком, дружиною та дитиною чи дітьми. Дружина повинна бути змучена багаторічним виконанням домашніх обов’язків, які чоловік не цінує та не помічає. Програма починається з того, що мама їде у відпустку на тиждень і робить те, про що завжди мріяла, або те, на що не вистачало часу чи грошей. Дозвілля дружини розробляє програма. Наприклад, це може бути закордонна подорож на море, пірнання з аквалангом, подорож на яхтах, тощо. У той час, тато залишається на господарстві сам разом із дітьми та хатніми обов`язками. Тато змушений довести дружині та телеглядачам, що він може впоратися по господарству, змінитися, почати цінувати працю дружини і стати справжнім батьком для своїх дітей. Також, протягом тижня у форматі "хата на тата", на батька чекає квест із виконання обов’язкових завдань, виконання яких гарантує приз у 30 тисяч грн.

Реаліті-шоу розповідає про весь робочий день тата: від прокидання у ліжку, до приготування сніданку, порання по хаті, годуванні свійських тварин (якщо такі є), пранням одягу, виконанням домашніх завдань із дітьми і так далі. Це надає програмі комедійного характеру і романтично-сентиментального забарвлення.

Права показу за кордономРедагувати

Реаліті-шоу "Хата на тата" стало настільки успішним в Україні, що ним зацікавилися за кордоном. Наразі, вже 4 країни купили права на адаптацію: Польща, Литва, Латвія та Франція.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати