Хале Асаф
Хале Саліх, змінене на прізвище матері Асаф (тур. Hale Asaf, нар. 1905, Стамбул — пом. 31 травня 1938, Париж) — турецька художниця. Племінниця однієї з перших турецьких художниць Міхрі Мюшфік Ханим. На відміну від багатьох інших турецьких художників того часу, писала картини в класичному та імпресіоністському стилі, тяжіла до кубізму.
| Хале Асаф | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
1905 Константинополь | |||
| Смерть | 31 травня 1938 | |||
| Париж | ||||
| Країна |
 Туреччина.svg){kind=small} Османська імперія | |||
| Навчання | Lycée Notre Dame de Sion Istanbuld | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Родичі | Міхрі Мюшфік Ханим | |||
|
| ||||
 Хале Асаф у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Донька голови Османського апеляційного суду. Через важку хворобу Хале у 5 років перенесла операцію на печінці, від наслідків якої страждала все життя. Закінчила приватний французький ліцей в Стамбулі[1], там вивчила англійську і французьку мови.
У 1919 році була відправлена в Рим до тітки, від якої отримала перші знання в живописі. Наступного року опинилася в Парижі, де брала уроки малювання у товариша родини Намика Ісмаїла. Коли Хале підросла, родина відправила її на навчання до Берліна. Незважаючи на загострення хвороби, яка вимагала операції на легенях, Хале Саліх здала іспити на вступ до Прусської академії мистецтв і стала ученицею Артура Кампфа. Попри проблеми в сім'ї, успішно навчалася в Академії. У 1924 році деякі роботи Саліх були опубліковані в невеликому мистецтвознавчому журналі.
Після закінчення війни в Туреччині повернулася на батьківщину і вступила до ліцею мистецтв, серед її однокурсників були Фейхаман Дуран і Ібрахім Чаллыи. Приблизно в цей же час мати Хале померла від туберкульозу, і в пам'ять про неї Хале змінила прізвище Саліх на Асаф — дошлюбне прізвище матері. Незабаром після цього вона виграла стипендію міністерства освіти на навчання в Європі.
Навчалася у Мюнхенській академії мистецтв у Ловіса Корінта. У 1926 році картини Хале Асаф виставлялися на Галатасарайській виставці — великому заході для художників, що проводився в Стамбулі з 1916 по 1951 роки[2]. В 1927—1928 роках Асаф навчалася у Андре Лота в паризькій академії Гранд-Шомьєр, а також брала приватні уроки у Ісмаїла Хакко Ойгара. З останнім вона заручилася.
Життя в Бурсі ред.
Хале Асаф з Ойгаром повернулася до Туреччини і оселилася в Бурсі. Викладала у педагогічному коледжі та інституті мистецтв[2]. У 1929 році з чоловіком брала участь у створенні Асоціації незалежних художників і скульпторів. Через космополітичну атмосферу, в якій виросла Асаф, її життя у провінційній Бурсі було важким. Одного разу Асаф втратила свідомість після нападок базарного натовпу, які назвали її картини образливими. Домовившись з художником Мамхутом Джудойю, Асаф змогла покинути Бурсу. Джуда замість Асаф почав викладати в ліцеї, а Асаф замість Джуди — у Стамбульській академії витончених мистецтв. Втім, меланхолізм Асаф залишився незмінним і в 1931 році вона в самоті повернулася в Париж.
Наприкінці того ж року Асаф вчергове знадобилось хірургічне втручання. Під час одужання вона познайомилася з італійським художником Антоніо Аніанте, якому належала «Галерея-бібліотека молодої Європи», і він запропонував Асаф обійняти там посаду директорки[2]. До цього часу вони проживали спільно. У 1934 році через неприязнь Аніанте до Муссоліні його книги були заборонені, а Галерея закрита.
31 травня 1938 року Хале Асаф померла від раку[1].
Частина картин Хале Асаф була знищена під час Другої світової війни, а доля тих, що залишилися у Аніанте, який помер у 1983 році, неясна. Деякі з картин опинилися у турецьких колекціонерів. У 2001—2002 роках проводилося дослідження, в ході якого вдалося встановити місцезнаходження менше 30 картин Хале Асаф, втім, небажання приватних колекціонерів ділитися інформацією заважає розвідкам[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Biography and appreciation [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] @ Turkish Paintings,
- ↑ а б в Hale Asaf memorial page [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.] from the Istanbul Women's Museum.