Хакамада Ірина Муцуївна
Іри́на Муцу́ївна Хакама́да (рос. Ири́на Муцу́овна Хакама́да; нар. 13 квітня 1955, Москва, РРФСР) — російський політик, журналістка, публіцистка. Кандидат економічних наук, письменниця, теле- і радіоведуча.
Ірина Муцуовна Хакамада | |
---|---|
Заступник голови Державної Думи ФС РФ | |
31 травня 2000 — 29 грудня 2003 | |
Депутат Державної Думи ФС РФ | |
14 січня 1994 — 29 грудня 2003 | |
Голова комітету Держдуми РФ з підтримки та розвитку малого підприємництва | |
30 жовтня 1997 — 22 вересня 1998 | |
Президент | Борис Єльцин |
Попередник | В'ячеслав Прохоров |
Наступник | посада скасована |
Народився | 13 квітня 1955 (69 років) Москва, СРСР |
Відомий як | політична діячка, викладачка університету, модельєрка, письменниця, економістка, депутатка Державної думи Російської Федерації |
Місце роботи | Moscow State Industrial Universityd і Російська товарно-сировинна біржа |
Громадянство | Росія |
Освіта | РУДН |
Alma mater | Російський університет дружби народів (1978) |
Політична партія | Партія економічної свободи (1992—1994) Наш вибір (2004—2005) Російський народно-демократичний союз (2005—2008) Безпартійна (2008—2016) Партія Зростання (з 2016) |
Батько | Муцуо Хакамада |
У шлюбі з | Володимир Євгенович Сиротинский |
Діти | Данило, Марія |
Нагороди | |
hakamada.ru | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Депутатка Держдуми РФ трьох скликань (1993—2003), співголова політичної партії Союз правих сил (1999—2003), кандидатка у Президенти Російської Федерації (2004), член Ради при Президенті Росії з питань розвитку громадянського суспільства і прав людини (2012—2018).
Життєпис
ред.Народилася в інтернаціональній сім'ї. Батько — японський комуніст, політичний емігрант до СРСР. Мати, Ніна Синельникова, російського й вірменського коріння, викладачка англійської мови, опинилась у Хабаровську після заслання родини «ворога народу».
Закінчила спеціальний радянський комуністичний виш для іноземців — московський Університет дружби народів.
1995—2000 — голова організації «Спільна справа».
2000—2003 — співголова політичної партії «Союз Правих Сил».
2004 висунула свою кандидатуру на виборах президента РФ. Була головою демократичної партії «Наш вибір». Є членом Ради із зовнішньої і оборонної політики. Веде телепрограму і радіопрограму. Створює колекцію одягу під брендом «хакама».[1]
2014 року Хакамада спочатку підтримала дії Путіна в Криму, називавши його переможцем, а війну такою, «яку почали не росіяни»[2]. Далі вона запропонувала «викупити» тимчасово анексований Крим у України[3].
2016 стала членкинею Ради партії «Зростання»[4]. Брала участь у виборах до Думи РФ 7-го скликання як кандидатка в депутати від партії, у першій частині регіонального списку Москви[5]. Партія отримала 1,11 % голосів, не пройшовши до парламенту.
На 27 лютого 2020 року було заплановано платні виступи Ірини в Києві на бізнес-форумі в Палаці спорту, ця подія отримала суттєвий роззголос в українському суспільстві, зокрема, виступ розкритикував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров[6][7]. 5 січня виступ було скасовано[8].
Цитати
ред.без узгодження з Росією розширення НАТО і розміщення ПРО в ближній Європі — помилка. Тому президенту важливо було, неважливо, якими методами він користувався, але довести Америці, що ви повинні з нами рахуватися. І за допомогою Криму він (Путін) це довів.
Як була проведена операція з Кримом ...вона була проведена абсолютно досконало.
Щоб Україна йшла спокійно в свою Європу, будувала свою демократію. Добре, що у неї немає Криму. Крим би весь час був гирею.[9]
Я якраз вважаю, що Києву треба залишити Крим Росії, а Росії потрібно жити з Кримом і на цьому цю історію закінчити.
Як уже сталося, так сталося, але ви (Путін) — переможець. Ви дійсно провели супер операцію без єдиного пострілу.[10]
У жовтні 2017 року Хакамада підтримала ідею президента Чехії Мілоша Земана про те, що РФ має виплатити Україні компенсацію за анексований Крим.[11]
Так, це <вбивство Бориса Нємцова> Удар по всій Росії. А конкретно найголовніший удар, я думаю, проти Путіна. ... Причому цей удар може бути як з боку зовнішніх ворогів - це все зрозуміло, це ми вже проходили, - так і з боку, я вважаю, внутрішніх ворогів Путіна, які не хочуть, щоб встановився мир з Україною.[12][13]
Примітки
ред.- ↑ Ірина Хакамада: модельєр не може придумати того, чого не бачить в суспільстві. snob.ru (рос.). 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- ↑ Як Хакамада хвалила Путіна, називала Крим російським і закликала до регіоналізації Півдня і Сходу України — відео. nv.ua. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ До Києва їде Хакамада, яка пропонувала заплатити Україні контрибуцію за Крим. Крым.Реалии (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Рада Партії Зростання, Ірина Хакамада Муцуївна. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 3 січня 2019.
- ↑ Вибори 2016, Хакамада В. М. Партія Росту. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 3 січня 2019. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
- ↑ В Україну їде політик, яка підтримала анексію Криму: в мережі скандал. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Скандал з політиком, яка підтримала анексію Криму: в Києві ухвалили рішення. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Виступ Хакамади, яка підтримала анексію Криму, скасували. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ Телеканал «Дождь»: Ирина Хакамада: Путин доказал Америке, что с нами надо считаться.(рос.), 17.04.2014
- ↑ Ирина Хакамада - вопрос Владимиру Путину(рос.)
- ↑ Хакамада про компенсацію за Крим: Це єдиний на цей момент спосіб досягнути миру на Землі і з Україною процвітати далі. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ Маяк.ру: Хакамада: убийство Немцова – удар против Путина. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 березня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Грани.ру: Пара фраз: чтоб свалить на КГБ
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Марка одягу Ірини Хакамади «Хакама»
- «Ліцом к ліцу» [Архівовано 4 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Хакамада йде із політики
- Ірина Хакамада. Біографія з перших вуст. Ефір на радіо «Маяк» 5 серпня 2008 г.
- Ірина Хакамада на радіо «Ехо Москви» [Архівовано 9 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Ірини Хакамади для журналу «New Times» — (відео), 25 січня 2008 г.