Хайоєв Ізатулло Хайоєвич

Ізатулло Хайоєвич Хайоєв (тадж. Іззатулла Ҳаёевіч Ҳаёев, 22 червня 1936, Кулябська нохія, Таджицька РСР, СРСР — 25 квітня 2015, Душанбе, Таджикистан) — радянський і таджицький державний діяч, голова Ради Міністрів Таджицької РСР (з 4 січня 1986 по 30 листопада 1990), прем'єр-міністр Таджикистану (1991—1992)[1]. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Хайоєв Ізатулло Хайоєвич
тадж. Иззатулло Ҳаёев
Khayoev Izzatullo.jpg
Народився 22 червня 1936(1936-06-22)
Куляб
Помер 26 квітня 2015(2015-04-26) (78 років)
Душанбе, Таджикистан
Поховання Парк Лучобd
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Tajikistan.svg Таджикистан
Діяльність державний службовець, політик
Alma mater Таджицький національний університет
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Конфесія іслам
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

ЖиттєписРедагувати

Народився 22 червня 1936 року в родині дехканина в кишлаку Ходжаісхок, Кулябська нохія, Таджицька РСР.

У 1954 році закінчив Сталінабадський фінансово-кредитний технікум.

У 1954—1956 роках — старший ревізор фінансового відділу Гармського облвиконкому, завідувач фінансового відділу виконавчого комітету Новабадської міської ради депутатів трудящих Таджицької РСР.

У 1956—1961 роках — ревізор управління Міністерства фінансів Таджицької РСР.

Член КПРС з 1961 року.

У 1961 році закінчив економічний факультет Таджицького державного університету ім. В. І. Леніна.

У 1961—1962 роках — начальник відділу Міністерства сільського господарства Таджицької РСР.

У 1962—1965 роках — начальник відділу опорно-показового господарства, заступник голови колгоспу імені Леніна Кумсангірского району Таджицької РСР.

У 1965—1966 роках — начальник Пянджського районного управління сільського господарства Таджицької РСР.

З 1966 року — завідувач відділу Комітету народного контролю Таджицької РСР.

У 1970 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1970—1973 роках — 1-й секретар Калай-Хумбского районного комітету КП Таджикістану.

У 1973—1978 роках — голова виконавчого комітету Горно-Бадахшанської обласної ради депутатів трудящих Таджицької РСР.

У 1978—1983 роках — міністр м'ясної і молочної промисловості Таджицької РСР.

У 1983—1986 роках — 1-й секретар Кулябського обласного комітету КП Таджикістану.

У січні 1986 — грудні 1990 року — голова Ради мінстрів Таджицької РСР.

Був першим і єдиним віце-президентом Таджикистану з 30 листопада 1990 року по 31 серпня 1991 року. Коли в червні 1991 року в Таджикистані був відновлений посаду глави уряду, став першим прем'єр-міністром Таджикистану (з 25 червня 1991 по 9 січня 1992 року)[2].

З 1994 по 1996 рр. — очолював апарат президента країни. У відставку зі своїх державних постів вийшов під тиском політичних сил, які боролися за владу в роки громадянської війни в Таджикистані.

Помер 25 квітня 2015 року. Похований на кладовищі Лучоб в Душанбе.

Кандидат в члени ЦК КПРС (1986—1990), член ЦК КПРС (1990—1991), депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання, народний депутат СРСР (1989—1991), народний депутат Таджицької РСР (1990—1991).

Нагороди та відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Ежегодник БСЭ, 1987 / М. Советская энциклопедия — С. 593.
  • Кто есть кто в России и в ближнем зарубежье: Справочник. — М: Издательский дом «Новое время», «Всё для Вас», 1993. — С. 685. — ISBN 5-86564-033-X