Хазрат Інаят Хан
Хазрат Інайят Хан (англ. Inayat Khan, 5 липня 1882, Вадодара — 5 лютого 1927, Нью-Делі) — індійський музикант, філософ, суфій. Проповідував суфізм у країнах Західної Європи та Росії. Відомий завдяки своїм книгам про суфізм.
| Хазрат Інаят Хан | |
|---|---|
| англ. Hazrat Inayat Khan | |
 | |
| Народився | 5 липня 1882[3][1][2] Вадодара, Британська Індія, Британська імперія |
| Помер | 5 лютого 1927[1][2] (44 роки) Нью-Делі, Індія |
| Країна |  Британська Індія |
| Діяльність | письменник, філософ, педагог, музикант |
| Знання мов | англійська, гінді і урду |
| Роки активності | з 1914 |
| Конфесія | суфізм[4] |
| Батько | Rahmat Khand |
| Мати | Khadija Bibid |
| Брати, сестри | Musharaff Moulamia Khand |
| У шлюбі з | Ameena Begumd |
| Діти | Vilayat Inayat Khand, Hidayat Inayat Khand, Khair-un-Nisad і Нур Інаят Хан |
| |
Із життєпису
ред.Походив з родини знатних моголів. Його предками по батьківській лінії були туркмени із Чагатайського улусу, які оселилися у Сіялкоті під час правління Тимура. Дід по материнській лінії був індійським музикантом і педагогом, відомим як «індійський Бетховен», бабуся по материнській лінії походила з королівського роду Типу Султана[5].
Разом із братами подорожував Сполученими Штатами Америки, потім, у 1912 році, переїхали до Європи, де відвідали Англію, Францію та Росію. Після повернення з Росії брати оселилися у Франції. Головним завданням під час подорожей Інаят Хан вважав вивчення психології та загальних умов існування. Разом із братами давав концерти індійської музики та читав лекції, заробляючи на життя. У 1912 році одружився з Орою Рей Бейкер, яка пізніше стала Аміною Бегум, яка народила від нього чотирьох дітей. З 1914 по 1920 рік подружжя проживало в Лондоні, після чого повернулося до Франції і оселилося у Сюрені.
Центром суфійської діяльности стала Женева, де було організовано штаб. Найактивнішу діяльність проповідник здійснював у 1921—1926 роках. Після закриття літньої школи, у жовтні 1926 року, в супроводі секретаря, Інаят Хан вирушив до Індії. На початку 1927 року поїхав до Аджмера, аби ще раз відвідати могилу Кхваджі Муінуддіна Чішті, одну з суфійських святинь. Під час цієї подорожі він застудився, від чого помер 5 лютого 1927 року в Делі[6].
Примітки
ред.- ↑ а б в Discogs — 2000.
- ↑ а б в AlKindi
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119536986 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Hazrat Inayat Khan
- ↑ Khan, Shaikh al-Mashaik Mahmood (2001). The Mawlabakhshi Rajkufu ’Alakhandan: The Mawlabakhsh Dynastic Lineage, 1833-1972. У Pirzade Zia Inayat (ред.). A Pearl in Wine. New Lebanon, NY: Omega. с. 3—126. ISBN 093087269X.
- ↑ Hazrat Inayat Khan. https://inayatiyya.org/ (англ.). Процитовано 16 серпня 2024.
|
Це незавершена стаття про особу Індії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |