Вікіпедія

Хазарейці

етнічна група

Хазаре́йці (перс. هزاره‎, Hazāra; хаз. آزره) — перськомовна етнічна група, яка проживає в гірському районі Хазараджат у центральній частині Афганістану. Вони говорять на перському діалекті хазара, що взаємнозрозумілим з дарі, однією з двох офіційних мов Афганістану.[11][12][13]

Хазарейці
هزاره
КількістьПонад 8 млн[1]
Ареал

Афганістан Афганістан
4 млн (2009)[2][3]
Пакистан Пакистан
900,000.[4][5]
Іран Іран
500,000[6]
ЄвропаЄвросоюз
130,000[7]
Австралія Австралія
200,000 (2014)>[8]
Канада Канада
10,300[9]

Індонезія Індонезія
3,800[10]
Близькі доаймаки
Мовадарі (Хазара)
Релігіяшиїзм

Вони є третьою за чисельністю етнічною групою в Афганістані[14][15][16][17], а також є значною групою меншин у сусідньому Пакистані, де проживає від 650 000 до 900 000,[18][5] переважно у Кветті. Хазарейці вважаються однією з найбільш пригноблених груп в Афганістані[19], і їх переслідування тривають багато десятиліть.[20]

Етимологія

ред.

Бабур, засновник імперії Великих Моголів на початку 16 століття, фіксує назву Hazāra в своїй автобіографії. Він мав на увазі населення регіону Хазаристан, розташованого на захід від регіону Кабулистан, на схід від Гор і на північ від Газні[21]

Зазвичай вважають що назва Hazāra походить від перського слова "тисяча" (hezār هزار). Це може бути переклад монгольського слова мінг (або мінгган[en]), військової частини з 1000 солдатів за часів Чингісхана.[22][23][24]

Походження

ред.

Походження хазарейців не до кінця вивчено. Тюркське та монгольське походження є вірогідним, оскільки антропологічні особливості хазарейців[25] та субстрат їх культури та мови нагадують монголів та середньоазійських тюрків. Генетичний аналіз хазареців вказує на часткове монгольське походження[26].

Історія

ред.

Деякі науковці вважають, що хазарейська ідентичність в Афганістані виникла після облоги Баміана в 1221 році[en]. Перша згадка про хазарейців зроблена Бабуром на початку 16 століття, а пізніше придворними істориками шаха Аббаса з династії Сефевідів. Повідомляється, що вони прийняли шиїзм з кінця 16 до початку 17 століття, в період Сефевідів[27][28]. Чоловіки хазарейці, разом із представниками інших етнічних груп, були завербовані до армії Ахмада Шаха Дуррані у 18 столітті[29]

Генетика

ред.

Генетично хазарейці є сумішшю західноєвразійської та східноєвразійської популяцій. Генетичні дослідження дозволяють припустити, що хазарейці тісно пов'язані з узбеками Афганістану, тоді як обидві групи знаходяться на значній відстані від афганських таджиків та пуштунів[30]. Існують докази походження хазарейців як через батька, так і через матір від тюркських народів і монголів[31]

 
хазарейці з Бехсуда.

Східноєвразійські чоловічі та жіночі предки підтверджується також дослідженнями в галузі генетичної генеалогії. Східноазійські материнські гаплогрупи (мтДНК) складають близько 35%, що припускає, що нащадків чоловіків тюркських і монгольських народів супроводжували жінки східноазійського походження, хоча в цілому хазареці мають переважно західноєвразійські мтДНК[32]. Не східноазійської мтДНК у хазарейців приблизно 65%, більшість із яких мають західноєвразійське та південноазійське походження.[33]

Найчастішими батьківськими гаплогрупами, виявленими серед пакистанських хазарейців, були гаплогрупа C-M217[en] — 40% (10/25) та гаплогрупа R1b — 32%[34] ( (8/25).

Одне дослідження батьківської гаплогрупи ДНК в Афганістані показує, що гаплогрупи Y-ДНК R1a та C-M217 є найпоширенішими гаплогрупами, за якими йдуть J2-M172 та L-M20. Деякі хазарейці також мають гаплогрупу R1a1a-M17, E1b1b1-M35, L-M20 та H-M69, які поширені у таджиків, пуштунів, а також серед індійського населення. В одному дослідженні у невеликої меншості була виявлена гаплогрупа B-M60, яка зазвичай зустрічається у Східній Африці,[35], а в одному дослідженні мтДНК гаплогрупа L mtDNA (яка має африканське походження) частота 7,5%.[36]

Недавнє дослідження показує, що уйгури тісно пов'язані з хазарейцями. Дослідження також припускає невеликий, але помітний східноазійський домішок в інших популяціях Пакистану та Індії[37]

Примітки

ред.
  1. ↑ James B. Minahan (10 лютого 2014). Ethnic Groups of North, East, and Central Asia: An Encyclopedia. ABC-CLIO. с. 99. ISBN 978-1-61069-018-8. Due to a lack of census statistics, estimates of the total Hazara population range from five million to more than eight million.
  2. ↑ https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/401.html#AF%7Caccess-date= [Архівовано 2020-03-07 у Wayback Machine.] 4 грудня 2019}}
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 24 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Census of Afghans in Pakistan 2005 [Архівовано 19 квітня 2020 у Wayback Machine.], UNHCR Statistical Summary Report (retrieved August 14, 2016)
  5. ↑ а б Yusuf, Imran (5 жовтня 2011). Who are the Hazara?. Tribune. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 1 вересня 2016.
  6. ↑ Smyth, Phillip (3 червня 2014). Iran's Afghan Shiite Fighters in Syria. The Washington Institute for Near East Policy. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  7. ↑ Austria holds refugee talks as young Hazaras flee persecution to make 'dangerous' journey to Europe – ABC News (Australian Broadcasting Corporation). mobile.abc.net.au. 29 лютого 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  8. ↑ Nowell, Laurie (16 липня 2014). The Hazaras of Dandenong. The Age. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 19 серпня 2017.
  9. ↑ The population of people with descent from Afghanistan in Canada is 48,090. Hazara make up an estimated 30% of the population of Afghanistan depending to the source. The Hazara population in Canada is estimated from these two figures. Ethnic origins, 2006 counts, for Canada [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Afghan Hazaras' new life in Indonesia: Asylum-seeker community in West Java is large enough to easily man an eight-team Afghan football league, Al Jazeera, 21 березня 2014, архів оригіналу за 5 травня 2019, процитовано 5 серпня 2016
  11. ↑ Attitudes towards Hazaragi. с. 1—2. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  12. ↑ Schurmann, Franz (1962). The Mongols of Afghanistan: An Ethnography of the Moghôls and Related Peoples of Afghanistan. The Hague, Netherlands: Mouton. с. 17. OCLC 401634.
  13. ↑ Kieffer, Charles M. HAZĀRA [iv. Hazāragi dialect]. Encyclopædia Iranica. Архів оригіналу за 25 лютого 2013. Процитовано 22 серпня 2017.
  14. ↑ Dupree, L. (2006). AFGHANISTAN [iv. Ethnography]. Encyclopædia Iranica (вид. Online). Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 24 листопада 2020.
  15. ↑ Afghanistan: 31,822,848 (July 2014 est.) @ 9% (2014). The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 17 липня 2015.
  16. ↑ Hyder, Kamal (12 листопада 2011). Hazara community finds safe haven in Peshawar. Al Jazeera English. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 12 листопада 2011.
  17. ↑ COUNTRY PROFILE: AFGHANISTAN (PDF). Library of Congress Country Studies. Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2019. Процитовано 22 серпня 2017.
  18. ↑ Malik Ayub Sumbal. The Plight of the Hazaras in Pakistan. The Diplomat. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
  19. ↑ Emadi, Hafizullah (September 1997). The Hazaras and their role in the process of political transformation in Afghanistan. Central Asian Survey. 16 (3): 363—387. doi:10.1080/02634939708400997. Hazaras are one of the oppressed and dispossessed national minority communities of the country.
  20. ↑ Mousavi, S. A. (24 жовтня 2018). The Hazaras of Afghanistan. Routledge.
  21. ↑ Babur, Z. M. (1987). Babur-nama. Lahore. с. 300, 207, 214, 218, 221, 251—53.
  22. ↑ Schurmann, H. F. (1962). The Mon-gols of Afghanistan: An Ethnography of the Moghôls and Related Peoples of Afghanistan. La Haye. с. 115.
  23. ↑ Poladi, Hassan (1989). The Hazâras. Stockton. с. 22.
  24. ↑ Mousavi, Sayed Askar (1998). The Hazaras of Afghanistan [An Historical, Cultural, Economic and Political Study]. Richmond. с. 23—25.
  25. ↑ Blunden, Jane (2014). Mongolia. Bradt Travel Guides. с. 68. ISBN 978-1-84162-416-7. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 24 листопада 2020.
  26. ↑ Hartl, Daniel L.; Jones, Elizabeth W. (2009). Genetics: Analysis of Genes and Genomes. с. 262. ISBN 978-0-7637-5868-4. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  27. ↑ HAZĀRA: ii. HISTORY. Alessandro Monsutti (вид. Online). United States: Encyclopædia Iranica. 15 грудня 2003. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2012.
  28. ↑ Sarabi, Humayun (2005). Politics and Modern History of Hazara [Sectarian Politics in Afghanistan]. Fletcher School of Law and Diplomacy. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 2 листопада 2011.
  29. ↑ Ahmad Shah and the Durrani Empire. Library of Congress Country Studies on Afghanistan. 1997. Архів оригіналу за 31 жовтня 2004. Процитовано 25 серпня 2010.
  30. ↑ Haber, M; Platt, DE; Ashrafian Bonab, M та ін. (2012). Afghanistan's Ethnic Groups Share a Y-Chromosomal Heritage Structured by Historical Events. PLOS ONE. 7 (3): e34288. Bibcode:2012PLoSO...734288H. doi:10.1371/journal.pone.0034288. PMC 3314501. PMID 22470552.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  31. ↑ Rosenberg, Noah A. та ін. (December 2002). Genetic Structure of Human Populations. Science. New Series. 298 (5602): 2381—85. Bibcode:2002Sci...298.2381R. doi:10.1126/science.1078311. PMID 12493913. S2CID 8127224.
  32. ↑ Quintana-Murci, L; Chaix, R; Wells, RS та ін. (May 2004). Where West Meets East: The Complex mtDNA Landscape of the Southwest and Central Asian Corridor. The American Journal of Human Genetics. 74 (5): 827—45. doi:10.1086/383236. PMC 1181978. PMID 15077202.
  33. ↑ Quintana-Murci, L; Chaix, R; Wells, RS та ін. (May 2004). Figure 1: Where west meets east: the complex mtDNA landscape of the southwest and Central Asian corridor. Am. J. Hum. Genet. 74 (5): 827—45. doi:10.1086/383236. PMC 1181978. PMID 15077202.
  34. ↑ Lkhagvasuren, Gavaachimed; Shin, Heejin; Lee, Si Eun; Tumen, Dashtseveg; Kim, Jae-Hyun; Kim, Kyung-Yong; Kim, Kijeong; Park, Ae Ja; Lee, Ho Woon; Kim, Mi Jin; Choi, Jaesung; Choi, Jee-Hye; Min, Na Young; Lee, Kwang-Ho (14 вересня 2016). Molecular Genealogy of a Mongol Queen's Family and Her Possible Kinship with Genghis Khan. PLOS ONE. 11 (9): e0161622. Bibcode:2016PLoSO..1161622L. doi:10.1371/journal.pone.0161622. PMC 5023095. PMID 27627454.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) "Eastern Russian Tatars, Bashkirs, and Pakistani Hazara were found to carry R1b-M343 at unusually high frequencies of 12.65%, 46.07%, and 32%, respectively, compared to other regions of Eastern Asia, which rarely have this haplotype"
  35. ↑ Haber, Marc; Platt, Daniel E.; Bonab, Maziar Ashrafian; Youhanna, Sonia C.; Soria-Hernanz, David F.; Martínez-Cruz, Begoña; Douaihy, Bouchra; Ghassibe-Sabbagh, Michella; Rafatpanah, Hoshang; Ghanbari, Mohsen; Whale, John; Balanovsky, Oleg; Wells, R. Spencer; Comas, David; Tyler-Smith, Chris; Zalloua, Pierre A.; Consortium, The Genographic (28 березня 2012). Afghanistan's Ethnic Groups Share a Y-Chromosomal Heritage Structured by Historical Events. PLOS ONE. 7 (3): e34288. Bibcode:2012PLoSO...734288H. doi:10.1371/journal.pone.0034288. PMC 3314501. PMID 22470552.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  36. ↑ John William Whale. Mitochondrial DNA Analysis of Four Ethnic Groups of Afghanistan. http://eprints.port.ac.uk/9862/1/John_Whale_MPhil_Thesis_2012.pdf [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  37. ↑ Xu, Shuhua; Wang, Sijia; Tang, Kun; Guan, Yaqun; Khan, Asifullah; Li, Jing; Zhang, Xi; Wang, Xiaoji; Tian, Lei (1 жовтня 2017). Genetic History of Xinjiang's Uyghurs Suggests Bronze Age Multiple-Way Contacts in Eurasia. Molecular Biology and Evolution. 34 (10): 2572—2582. doi:10.1093/molbev/msx177. ISSN 0737-4038. PMID 28595347.

Література

ред.
  • Mousavi Sayed Askar. The Hazaras of Afghanistan: an historical, cultural, economic and political study. — Richmond, Surrey : Curzon, 1998. — 265 с. — ISBN 0-7007-0630-5. (англ.)

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хазарейці&oldid=38196282