Хаджинов Георгій Гнатович

український живописець

Георгій Гнатович Хаджинов (нар. 22 листопада 1922, Улакли — пом. 18 липня 1996) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України.

Хаджинов Георгій Гнатович
Народження 22 листопада 1922(1922-11-22)
Улакли, Україна
Смерть 18 липня 1996(1996-07-18) (73 роки)
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет
Навчання Харківський художній інститут (1958)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Любимський Олександр Павлович, Карась Йосип Ілліч і Сизиков Валентин Васильович
Відомі учні Лихоносов Володимир Васильович
Член Національна спілка художників України
Партія КПРС
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Біографія ред.

Народився 22 листопада 1922 року в селі Улаклах (нині Волноваський район Донецької області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Мав військове звання старшого лейтенанта. Нагороджений орденами Червоної Зірки (29 квітня 1944), Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[1]. Член КПРС.

1958 року закінчив Харківський художній інститут, де навчався зокрема у Олександра Любимського, Йосипа Карася, Валентина Сизикова.

Жив у Ворошиловграді/Луганську в будинку на вулиці Алексєєва, № 3б, квартира № 8. Викладав у Ворошиловградському художньому училищі. Серед учнів: Володимир Лихоносов[2]. Помер 18 липня 1996 року[3].

Творчість ред.

Працював в галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Портрет передової зварниці Л. Лисенко» (1960);
  • «Весна», «Пани горять» (1961, за мотивами поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»);
  • «Чекає» (1964);
  • «На Старобільщині» (1967);
  • «Портрет шахтаря» (1969).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року.

Примітки ред.

Література ред.