Карась Йосип Ілліч

український радянський живописець

Йосип Ілліч Кара́сь (5 жовтня 1918, Хорол — 24 серпня 2000, Харків) — український живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1952 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1979 року.

Карась Йосип Ілліч
Народження 5 жовтня 1918(1918-10-05)
Хорол, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть 24 серпня 2000(2000-08-24) (81 рік)
  Харків, Україна
Країна  УНР
 СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, пейзаж і натюрморт
Навчання Харківське державне художнє училище (1938) і Харківський художній інститут (1948)
Діяльність художник
Вчитель Кокель Олексій Опанасович і Прохоров Семен Маркович
Відомі учні Ліснича Олена Анатоліївна, Сіробаба Микола Васильович, Хаджинов Георгій Гнатович, Дубинін Владлен Костянтинович, Журбій Олександр Петрович, Прийдан Іван Харитонович, Селіщев Іван Петрович, Кабиш Іван Юхимович і Васягін Григорій Васильович
Працівник Харківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут
Член Спілка радянських художників України
Партія ВКП(б)
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки
заслужений діяч мистецтв УРСР

Біографія

ред.

Народився 5 жовтня 1918 року в місті Хоролі (нині Лубенський район Полтавської області, Україна). Впродовж 1934—1938 років навчався у Харківському художньому училищі, у 1938—1942 та у 1946—1948 роках — у Харківському художньому інституті, був учнем Олексія Кокеля. Дипломна робота — картина «Осіння оранка» (керівник Семен Прохоров).

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (14 червня 1944) та Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[1]. Член ВКП(б) з 1944 року.

Впродовж 1948—1957 років викладав у Харківському художньому інституті; у 1969—1989 роках — в Харківському художньо-промисловому інституті. Мешкав у Харкові, в будику на вулиці Культури № 20, квартира № 12. Помер у Харкові 24 серпня 2000 року.

Творчість

ред.

Працював у галузі станкового і монументального живопису. Писав тематичні картини, натюрморти, пейзажі Слобожанщини, Полтавщини й Криму. Серед робіт:

живопис
  • «Збір урожаю» (1949);
  • «Сінокіс» (1950, полотно, олія; Національний художній музей України[2]);
  • «На Курській дузі» (1950, у співавторстві);
  • «Квітучі луки» (1952, Харківський художній музей, варіант — 1958);
  • «Передвижники» (1951—1952, у співавторстві з Сергієм Солодовником і Григорієм Томенком; Харківський художній музей);
  • «Під осінь» (1954, полотно, олія; Національний художній музей України[2]);
  • «Пшениця» (1954, Алупкінський палац-музей);
  • «У горах Алтаю» (1956);
  • «Відлига» (1957, варіант — 1963);
  • «У прифронтовому лісі» (1958, Харківський художній музей);
  • «Вуличка в Гурзуфі» (1959);
  • «Взимку в полі» (1960, Горлівський художній музей);
  • «Дівчата» (1960);
  • «Індустріальна Україна» (1960);
  • «Колгоспні поля» (1960);
  • «Рідні лани» (1960—1961);
  • «Полтавщина. По шевченківських місцях» (1960—1961);
  • «Вечірній мотив» (1962);
  • «Поля безкраї» (1964);
  • «Дівчата на фронті» (1964—1965);
  • «На фронті» (1965);
  • «Хліби відшуміли» (1966—1967);
  • «Рідні стяги» (1967—1968);
  • «Новий мікрорайон» (1968);
  • «Кімната Володі Ульянова» (1969);
  • «Останні гектари» (1972);
  • «Скошене поле» (1974—1975);
  • «1943 рік»/«Визволення» (1975);
  • «На Харківщині» (1975);
  • «Бузок» (1976);
  • «Українська пшениця» (1977);
  • «Натюрморт. Воєнні роки» (1978);
  • «Осіння дорога» (1980—1981);
  • «Сніг» (1982);
  • «Згадаймо юність свою бойову» (1982—1983);
  • «Перший сніг» (1987);
  • «Вечір на рейді» (1988);
  • «Тиша» (1989);
  • «Літо» (1989);
  • «Весна» (1990);
  • «Чорнобривці» (1991);
  • «На пляжі Гурзуфа» (1992);
  • «Яблуні цвітуть» (1993);
  • «Стара хата» (1993);
  • «Соняшники України» (1995).
стінопис

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках з 1949 року, зокрема у Польщі у 1955 і 1956 роках, Італії у 1975 році. Персональні виставки відбулися в Орлі у 1955 році, Харкові у 1956, 1978, 1981, 2000 роках, Києві у 1981 році.

Примітки

ред.
  1. Карась Иосиф Ильич / Память народа.(рос.)
  2. а б Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958. С. 57.

Література

ред.