Хаблова Агнія Іванівна

Агнія Іванівна Хаблова, у дівоцтві — Федорова (5 серпня 19192009) — радянський медик часів Другої світової війни, нагороджена медаллю імені Флоренс Найтінгейл (1965).

Агнія Іванівна Хаблова
рос. Агния Ивановна Хаблова
Ім'я при народженні Агнія Іванівна Федорова
Народження 5 серпня 1919(1919-08-05)
В'язище, Порховський повіт, Псковська губернія, РСФРР
Смерть 2009(2009)
Санкт-Петербург, Росія
Національність росіянка
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1941—1945
Звання  Єфрейтор
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль імені Флоренс Найтінгейл
Медаль імені Флоренс Найтінгейл
Орден Дружби
Орден Дружби
Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Почесний донор СРСР
Почесний донор СРСР

Життєпис ред.

Народилася в селі В'язище, нині присілок в Солецькому районі Новгородської області Російської Федерації. Після закінчення школи переїхала до м. Ленінграда, де вступила до школи ФЗУ при фабриці «Скороход». Закінчивши школу ФЗУ з відзнакою, почала працювати на фабриці швачкою. У травні 1941 року закінчила курси медичних сестер.

До лав РСЧА призвана Московським РВК м. Ленінграда у 1941 році. Служила санітаркою в «електросиловському» полку 2-ї Ленінградської стрілецької дивізії народного ополчення (Московського району), згодом — снайпер роти зв'язку 103-го стрілецького полку 85-ї стрілецької дивізії Ленінградського фронту. На фронті стала донором, всього за роки війни 30 разів здавала свою кров для порятунку поранених бійців.

Після закінчення війни звільнилась у запас, направлена на роботу в медико-санітарну частину заводу «Електросила». Створила і очолила організацію Червоного Хреста на заводі. Стала агітатором і пропагандистом донорства, сама 97 разів здавала кров.

Нагороди ред.

У 1965 році «за надання допомоги пораненим і потерпілим під час війни, за неодноразовий ризик заради порятунку людей» удостоєна почесної нагороди Міжнародного комітету Червоного Хреста — медалі імені Флоренс Найтінгейл.

Нагороджена також орденами Дружби, Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985), медалями, у тому числі «За бойові заслуги» (28.09.1943), нагрудними знаками «Відмінник охорони здоров'я СРСР», «Почесний донор СРСР».

Посилання ред.