11-й армійський корпус (Австро-Угорщина)

11-й армійський корпус (прізвисько «Русинський корпус») — загальновійськове з'єднання (армійський корпус) Збройних сил Австро-Угорщини. Сформовано 1883 року в складі 11-ї, 30-ї піхотних дивізій і 4-й 8-ї кавалерійської дивізії, 11-ї польової артилерійської бригади.

Більшість воїнів корпусу були етнічними українцями Буковини та Галичини[1].

Історія

ред.

Окупація Донбасу

ред.

У квітні корпус був розформований, в червні корпус був відновлений в тому ж складі.

Після заняття німцями Ростова-на-Дону 8 травня 1918 року Імператор Вільгельм ІІ видав указ, яким заборонив подальші наступальні операції. У Донбасі дислокувалися війська 11-го австро-угорського корпусу зі штабом у Маріуполі. У Юзівці розмістився штаб 4-ї кавалерійської дивізії[2]. Завданням 11-го корпусу було стеження за дотриманням громадського порядку в регіоні, боротьба з повстанським рухом і контроль за виконанням продовольчих обов'язків України.

З 23 по 24 липня частини корпусу брали участь у придушенні повстання в місті Маріуполь.

11-й корпус покинув Донбас 22 листопада 1918 року.

Загальні відомості

ред.
  • Розташування штабу — Львів
  • Район: Східна Галичина і Буковина
  • Військово-допоміжні райони: Бережани, Чернівці, Чортків, Коломия, Станіслав, Тернопіль, Золочів, Львів
  • Командир корпусу: генерал кавалерії Десидерій Колосварі де Колосвар
  • Призначений: генерал-майор Пітер фон Хофманн
  • Начальник штабу: полковник Франц Римль
  • Начальник поля: Ладислав Гризецький
  • Військовий адміністратор: підполковник Теодоріх Стернат
  • Керівник санітарного відділу: старший медичний співробітник 1-го класу Леопольд Теренкочі
  • Директор Індентату: військовий начальник 1-го класу Станіслава Комора
  • Директор військового будівництва: полковник Карл Лустіг з Преансфельда

Склад

ред.
  • 11-та піхотна дивізія
  • 30-та піхотна дивізія
  • Відділ 4-го кавалерійського загону
  • Відділ 8-го кавалерійського загону
  • 11-та польова артилерійська бригада
  • Поїзний відділ № 11

Командування

ред.

Пам'ять

ред.

Примітки

ред.
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) / НАН України. Стр 13
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 20 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

ред.
  • Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) / НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2014. — 41 с. — (Студії з регіональної історії. Степова Україна) ISBN: 978-966-02-7396-2
  • k.u.k. Kriegsministerium „Dislokation und Einteilung des k.u.k Heeres, der k.u.k. Kriegsmarine, der k.k. Landwehr und der k.u. Landwehr“ in: Seidels kleines Armeeschema – Herausg.: Seidel & Sohn Wien (Ausgabe vom Juli 1914)
  • Österreichisches Staatsarchiv/Kriegsarchiv in Wien (Adjustierungsvorschrift für das k.u.k. Heer Wien 1912)
  • Glenn Jewison, Jörg C. Steiner: The Austro-Hungarian Land Forces 1848-1918 [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
  • Johann C. Allmayer-Beck, Erich Lessing: Die K.u.k. Armee. 1848–1914. Verlag Bertelsmann, München 1974, ISBN 3-570-07287-8
  • Stefan Rest: Des Kaisers Rock im ersten Weltkrieg. Verlag Militaria, Wien 2002, ISBN 3-9501642-0-0
  • Das k.u.k. Heer im Jahre 1895 Schriften des Heeresgeschichtlichen Museums in Wien – Leopold Stocker Verlag, Graz 1997