Фірлюк чагарниковий

вид птахів
Фірлюк чагарниковий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Фірлюк (Mirafra)
Вид: Фірлюк чагарниковий
Mirafra cantillans
Blyth, 1845
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Mirafra cantillans
Віківиди: Mirafra cantillans
ITIS: 561147
МСОП: 103765775
NCBI: 1365171

Фірлюк чагарниковий[2] (Mirafra cantillans) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Африці та Азії.

Опис

ред.

Довжина птаха становить 12,5—15 см, з яких від 4,5 до 5,5 см припадає на хвіст. Середня вага становить 20 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Верхня частина тіла, в залежності від підвиду, може мати рудувато-сіре, буре або пісочне забарвлення. Нижня частина тіла рудувата або бежева, груди поцятковані темно-коричневими плямками. Хвіст коричневий. Дзьоб жовтувато-роговий або коричневий, лапи, в залежності від підвиду, світло-тілесні або темно-тілесні. Очі карі.

Типова жайворонкова пісня виконується в польоті або з землі. Чагарниковий фірлюк є одним з видів жайворонків, що вміє імітувати звуки інших птахів.

Систематика і таксономія

ред.

Чагарниковий фірлюк був описаний британським орнітологом Едвардом Блітом в 1845 році. Сестринським видом чагарникового фірлюка є яванський фірлюк (Mirafra javanica), що мешкає в Південно-Східній Азії та в Австралії. Розділення цих двох видів відбулось порівняно нещодавно. Імовірно, ці два види за короткий термін розселились на великій території і перебувають на початках процесу видоутворення[3].

Підвиди

ред.

Виділяють чотири підвиди:[4]

Поширення і екологія

ред.

Чагарникові фірлюки поширені в країнах Сахелю і Східної Африки, на півдні Аравійського півострова, в Індії, Пакистані, Непалі та Бангладеш. Вони живуть на луках, у саванах і на полях.

Поведінка

ред.

Чагарникові фірлюки харчуються комахами й насінням. В Індії сезон розмноження триває з березня по вересень, в Ефіопії — з квітня по червень, в Судані — з липня по вересень. У кладці 3 яйця. Вони білуваті, поцятковані сіро-коричневими плямками.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Mirafra cantillans. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Alström, P.; Barnes, K.; Olsson, U.; Barker, F.; Bloomer, P.; Khan, A.; Qureshi, M.; Guillaumet, A.; Crochet, P.; Ryan, P. (2013). Multilocus phylogeny of the avian family Alaudidae (larks) reveals complex morphological evolution, non-monophyletic genera and hidden species diversity (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 69 (3): 1043—1056. doi:10.1016/j.ympev.2013.06.005. PMID 23792153. Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.

Джерела

ред.
  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.